Кандалакша (заповідник)

Заповідник Кандалакша — заповідник на південному березі Кандалакшської затоки Білого моря у Мурманській області і Карелії Росія. Заповідник також має два невеликих сектора на північному узбережжі Кольського півострова на Баренцевому морі; зокрема, тепла атлантична течія призводить до того, що північні сектори Баренцева моря тепліші, ніж більш південні сектори Білого моря. У межах заповідника знаходиться понад 550 островів. Це один із найстаріших заповідників Росії, створений в 1932 році для охорони морського середовища проживання водоплавних птахів регіону, зокрема Somateria. Заповідник розташований на території Кандалакського, Кольського та Ловозерського районів Мурманської області. Найближче місто, Кандалакша, знаходиться біля північно-західного входу в Кандалакську затоку, приблизно в 5 км від найближчої точки заповідника. З 1976 року заповідник було включено до списку водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення . .[1] Займає площу 70 530 га. [2][3]

Кандалакша
Дата створення / заснування 7 вересня 1937
Категорія охоронних зон IUCN IUCN category Ia: Strict Nature Reserved
Держава  Росія
Значиме місце Кандалакша
Офіційний сайт
 Кандалакша у Вікісховищі

Топографія

Домінуючим рельєфом є ​​морський острівний архіпелаг з навколишніми морськими районами та прилеглими прибережними зонами. Частина заповідника Кандалакшської затоки охоплює значну прибережну територію та численні острови вздовж південного узбережжя. Деякі з островів покриті лісами; решта шхери (дрібні округлі скелі без рослинності). Місцевість — прибережна/острівна тайга у південному секторі. Сектори Баренцева моря на півночі — це переважно прибережні тундри. 74 % заповідника — акваторія, решта — суходіл. [3]

Клімат і екорегіон

Кандалакша розташована в екорегіоні скандинавської та російської тайги, що розташований у Північній Європі між тундрою на півночі та помірними мішаними лісами на півдні. Екорегіон охоплює частину Норвегії, Швеції, Фінляндії та північну частину Європейської Росії, та є найбільшим екорегіоном в Європі. Екорегіон характеризується хвойними лісами, в яких переважає Pinus sylvestris (у більш сухих місцях), часто з підліском Juniperus communis, Picea abies, Picea obovata і значною домішкою Betula pubescens, Betula pendula. Larix sibirica характерна для східної частини екорегіону. [4]

Клімат Кандалакші вологий континентальний з прохолодним літом (класифікація клімату Кеппена (Dfc)). Цей клімат характеризується довгою холодною зимою і коротким прохолодним літом. У регіоні м'яка погода, ніж в інших районах на північ від полярного кола, оскільки Мурманська область зазнає впливу Нордкапської гілки Гольфстріму. [5][6]

Флора і фауна

Заповідник відомий своїми тайговими та тундровими квітковими угрупованнями. Зафіксовано понад 700 видів судинних рослин і 400 видів мохоподібних (печіночниці та листяні мохи). Біорізноманіття у районі Баренцева моря вище, ніж на решті території, в основному через тривалі періоди льодового покриву та меншу солоність на півдні. Але біомаса водоростей і безхребетних значно вища. Типовими деревами є сосна та ялина. Лишайники покривають прибережні скелі та береги. [7]

Заповідник є основним місцем розмноження в Росії атлантичного і великого чубатого баклана, а також атлантичного Halichoerus grypus. Delphinapterus leucas є найвідомішими серед китоподібних, тоді як інші види: Phocoena phocoena, кити (Balaena mysticetus, Megaptera novaeangliae, [8] Balaenopteridae, Hyperoodon ampullatus, Orcinus orca) зустрічаються рідше. [9] Серед птахів варто відзначити Somateria mollissima та Mergini що гніздяться на безлісних островах. Велика кількість риби, зокрема, Gadus, Melanogrammus aeglefinus та Cyclopteridae, приваблює водоплавних птахів. Характерними ссавцями заповідника є лось, бурий ведмідь, лисиця, заєць, вивірка, куниця, горностай. Серед звичайних птахів Lyrurus tetrix, Lagopus, боривітер та Strigiformes..[7]

Примітки

  1. Kandalaksha Bay. Ramsar Sites. Ramsar. Процитовано 23 квітня 2016.
  2. Kandalaksha Zapovednik (Official Site) (рос.). Ministry of Natural Resources and Environment (Russia). Процитовано 21 січня 2016.
  3. Kandalaksha Zapovednik (рос.). Ministry of Natural Resources and Environment (Russia). Процитовано 21 січня 2016.
  4. Scandinavian and Russian taiga. Encyclopedia of Earth. Архів оригіналу за March 4, 2016. Процитовано 24 січня 2016.
  5. Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated. Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
  6. Dataset - Koppen climate classifications. World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.
  7. Kandalaksha Zapovednik - Flora and fauna (рос.). Ministry of Natural Resources and Environment (Russia). Процитовано 11 березня 2016.
  8. День кита.
  9. Большой гость в Белом море
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.