Кандалакша (заповідник)

Домінуючим рельєфом є ​​морський острівний архіпелаг з навколишніми морськими районами та прилеглими прибережними зонами. Частина заповідника Кандалакшської затоки охоплює значну прибережну територію та численні острови вздовж південного узбережжя. Деякі з островів покриті лісами; решта — шхери (дрібні округлі скелі без рослинності). Місцевість — прибережна/острівна тайга у південному секторі. Сектори Баренцева моря на півночі — це переважно прибережні тундри. 74 % заповідника — акваторія, решта — суходіл. [3]

Кандалакша розташована в екорегіоні скандинавської та російської тайги, що розташований у Північній Європі між тундрою на півночі та помірними мішаними лісами на півдні. Екорегіон охоплює частину Норвегії, Швеції, Фінляндії та північну частину Європейської Росії, та є найбільшим екорегіоном в Європі. Екорегіон характеризується хвойними лісами, в яких переважає Pinus sylvestris (у більш сухих місцях), часто з підліском Juniperus communis, Picea abies, Picea obovata і значною домішкою Betula pubescens, Betula pendula. Larix sibirica характерна для східної частини екорегіону. [4]

Клімат Кандалакші — вологий континентальний з прохолодним літом (класифікація клімату Кеппена (Dfc)). Цей клімат характеризується довгою холодною зимою і коротким прохолодним літом. У регіоні м'яка погода, ніж в інших районах на північ від полярного кола, оскільки Мурманська область зазнає впливу Нордкапської гілки Гольфстріму. [5][6]

Заповідник відомий своїми тайговими та тундровими квітковими угрупованнями. Зафіксовано понад 700 видів судинних рослин і 400 видів мохоподібних (печіночниці та листяні мохи). Біорізноманіття у районі Баренцева моря вище, ніж на решті території, в основному через тривалі періоди льодового покриву та меншу солоність на півдні. Але біомаса водоростей і безхребетних значно вища. Типовими деревами є сосна та ялина. Лишайники покривають прибережні скелі та береги. [7]

Заповідник є основним місцем розмноження в Росії атлантичного і великого чубатого баклана, а також атлантичного Halichoerus grypus. Delphinapterus leucas є найвідомішими серед китоподібних, тоді як інші види: Phocoena phocoena, кити (Balaena mysticetus, Megaptera novaeangliae, [8] Balaenopteridae, Hyperoodon ampullatus, Orcinus orca) зустрічаються рідше. [9] Серед птахів варто відзначити Somateria mollissima та Mergini що гніздяться на безлісних островах. Велика кількість риби, зокрема, Gadus, Melanogrammus aeglefinus та Cyclopteridae, приваблює водоплавних птахів. Характерними ссавцями заповідника є лось, бурий ведмідь, лисиця, заєць, вивірка, куниця, горностай. Серед звичайних птахів — Lyrurus tetrix, Lagopus, боривітер та Strigiformes..[7]