Канцеров Олександр Григорович
Канцеров Олександр Григорович | |
---|---|
1920-1930-ті | |
Народився |
17 серпня 1872, 17 (29) квітня 1870 або 17 (29) серпня 1872 Грозний |
Помер |
25 травня 1937 Київ, Українська РСР, СРСР або Житомир, СРСР |
Поховання |
: |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Діяльність | художник |
Канцеров Олександр Григорович — український живописець та музика. Народився 17 (29) квітня 1870 р., за іншими даними — 17 (29) серпня 1872 р., м. Грозний, нині Чечня, Російська Федерація — помер 25 травня 1937 р., Житомир[1] . Похований на Вільському кладовищі.
Життєпис
1890 р.- закінчив Київський Володимирський кадетський корпус, 1892 р. — Павлівське військове піхотне училище
Служив ад'ютантом у 125-й Курському піхотному полкові, дислокованому в Рівному.
1896 р. вийшов у відставку та зайнявся живописом.
1899 р. жив у Санкт-Петербург, відвідував заняття в Академії мистецтв.
Живопису навчався у М. Дмитрієва-Оренбурзького, К. Крижицького, В. Мате.
Працював у Житомирі: 1910–15 — керівник художньої студії; 1922–27 — викладач малювання у школі. Від 1919 — 1-й голова Спілки Художників Житомира.
Творчість
Учасник мистецьких виставок від 1897 р. Персональні виставки проводились лише по смерті митця: в Житомирі (1997) та Києві (2002)[2].
«Співець природи України, а точніше, колишньої Волині, з її казковими лісами, заростями папороті та тихоплинними річками Тетеревом, Горинню, Гуйвою, — таким постає в нашій уяві чудовий український художник-пейзажист Олександр Григорович Канцеров, найвидатніший художник, який працював у Житомирі на початку XX століття до 1937 року»[3].
Створював пейзажі, натюрморти у реалістичному стилі. Окремі роботи зберігаються у Житомирський краєзнавчий музей. Як віолончеліст підтримував творчі стосунки з композиторами Віктором Косенком і Михайлом Скорульським.
Твори: «Стовбур зрубаної берези» (1893), «Жовтень» (1898), «Сон-трава» (1900), «Річка Горинь» (1905), «Каплиця на польському кладовищі» (1906), «Річка Кам'янка» (1910-і рр.), «Похмурий день» (1910), «Осіння симфонія» (1912); серія «Історія краю» (1935–36).
Нагороди
1898 р. — Премія ім. А. Куїнджі.
Вшанування
• Провулок Художника Канцерова в Житомирі.
Література
- Місяць В. Співець Полісся // Рад. Житомирщина. 1956, 5 трав.;
- Грабовський В. Загадки житомирських картин. Ж., 1999;
- Симфонія рідної землі. О. Канцеров (1872—1937): Буклет. Ж., 2002
Посилання
- Канцеров Олександр Григорович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua (ua). Процитовано 21 червня 2017.
- Зорин, Анатолий (14 грудня 2002). В Киев приехала коллекция произведений Александра Канцерова. podrobnosti. Процитовано 21 червня 2017.
- Шубківська ПШБ - Олександр Канцеров. shub-libr.at.ua. Процитовано 21 червня 2017.