Карасик Владлен Михайлович
Владлен Михайлович Карасик (30 серпня 1936, Козелець — 10 березня 2004) — український господарський і політичний діяч, Народний депутат України.Дочка Карасик Вікторія і син Валерій Карасик.Онучка Олеся Карасик і онук Максим Карасик.
| Владлен Михайлович Карасик | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився |
30 серпня 1936 Козелець | ||
| Помер |
10 березня 2004 (67 років) Київ, Україна | ||
| Поховання | Байкове кладовище | ||
| Громадянство | СРСР, Україна | ||
| Діяльність | політик | ||
| Alma mater | Київський технологічний інститут харчової промисловості | ||
| Посада | Народний депутат України[1] і Народний депутат України[2] | ||
| Партія | КПРС | ||
| Нагороди |
| ||
Біографія
Народився 30 серпня 1936 року в місті Козелці Чернігівської області в родині службовців. Закінчив Київський технологічний інститут харчової промисловості за спеціальністю інженер-теплоенергетик. З 1961 року працював на керівних посадах Куп'янського цукрокомбінату, Харківського бурякцукортресту. Член КПРС з 1964 року. З 1965 року — директор цукрокомбінату імені Леніна. З 1978 року — генеральний директор Харківського виробничого об'єднання по виробництву, заготівлі, і переробці буряків, генеральний директор асоціації «Харківцукор». Депутат Харківської обласної ради, член обкому профспілки працівників агропромислового комплексу.
У березні 1990 року обраний депутатом Верховної Ради України I скликання від Богодухівського виборчого округу № 384 (Харківська область). Входив до групи «Аграрії». Був членом Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу. У 1994 році обраний депутатом Верховної Ради України II скликання від Богодухівського виборчого округу № 387 (Харківська область). У 1998 році склав свої депутатські повноваження.
Жив у Києві. Помер 10 березня 2004 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52а) .
Нагороди
Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, грамотою Президії ВР УРСР.