Шиллінговський Павло Олександрович

Шиллінговський Павло Олександрович (рос. Шиллінговський Павел Александрович 28 лютого, 1881, Кишинів — 5 квітня, 1942, Ленінград) — російський художник, гравер, педагог. Професор Петербурзької академії мистецтв.

Шиллінговський Павло Олександрович
Шиллинговский Павел Александрович
«Автопортрет». 1916 р. Офорт.
Народження 28 лютого 1881(1881-02-28)
Кишинев
 Росія
Смерть 5 квітня 1942(1942-04-05) (61 рік)
  Ленінград
Національність росіянин
Країна  Росія СРСР
Жанр пейзаж, станкова графіка, кольорова ліногравюра, екслібрис
Навчання Одеське художнє училище, Петербурзька Академія мистецтв
Діяльність художник, художник-гравер
Напрямок реалізм
Роки творчості 1900—1940
Вчитель Кардовський Дмитро Миколайович
Член Спілка художників СРСР
Твори малюнки, екслібриси, друкована графіка, пейзажі

 Шиллінговський Павло Олександрович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в родині провінційного художника-декоратора в тодішній Бессарабії. Художню освіту опановував в майстерні батька, потім в повітовому училищі, потім в Одеському художньому училищі у 1895—1900 роках)[1]. Його викладачі в Одесі Костанді Киріак Костянтинович, Ладиженський Геннадій Олександрович (1852—1916), Попов А. А.

Перебрався у столицю Російської імперії, де влаштувався на навчання у Петербурзьку академію мистецтв. Пройшов повний курс навчання у 1901—1904 роках, його викладач в академії Кардовський Дмитро Миколайович[1]. Стажувався в графічній майстерні Василя Мате (1912—1914 роки), де опановував різні графічні техніки (офорт, дереворит, літографія, ліногравюра).

Петербузька Академія мистецтв за часів СРСР декілька разів міняла назву (ВХУТЕИН — ЛВХТИ — ИНПИ — ЛИЖСА). Шилінговський працюватиме там на посаді викладача на поліграфічному (1921—1925), графічному (1925—1927) факультетах та в графічній майстерні навчального закладу (1936—1941) рр. У 1929—1936 роках створював ілюстрації до книг ленінградських видавництв «Academia», серед них «Одиссея» Гомера (видання 1935 року). Створив декілька портретів В. Леніна та К. Маркса в графічних техніках.

З 1924 року звернувся до створення екслібрисів. Всього Шилінговським зроблено дванадцять екслібрисів[1].

Залишився в блокованому німецькими, фінськими та іспанськими військами Ленінграді, де помер від голоду у квітні 1942 року[1].

Вибрані твори

Вибрані твори і серії гравюр

  • серія "Петербург. Руины и возрождение ", 1922—1923 рр.
  • серія «Осаждённый город», 1941—1942 рр.
  • «Автопортрет», офорт, 1916 р.
  • Екслібрис П. Е. Корнилова, 1924 р.
  • Екслібрис А.Каріньян, 1928 р.

Примітки

  1. «Экслибрисы художников Российской Федерации», авт.составитель Минаев Е. Н., М., 1971

Джерела

  • П. А. Шиллинговский. — Казань, 1926. (Русские гравёры).
  • Гришина Е. В. П. А. Шиллинговский / Е. В. Гришина; Оформление В. Д. Гончаренко. — Л.: Художник РСФСР, 1980. — 152 с. — 20 000 экз. (в пер., суперобл.)
  • «Экслибрисы художников Российской Федерации», авт.составитель Минаев Е. Н., М., 1971

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.