Кардіффський університет

Кардіффський університет (валл. Prifysgol Caerdydd) заснований у 1889 році і є громадським дослідницьким університетом, що знаходиться у місті Кардіфф (Уельс). У 1988 році його об'єднано з Університетом Уельського Інституту науки та технологій. Коледж отримав офіційну назву «Кардіффський університет» у 1999 році, а у 2005 році, коли він став незалежним університетом, що присуджує власні вчені ступені, вона стала його офіційною назвою. Він є третім найстарішим університетським закладом Уельсу, і складається з трьох коледжів: Мистецтв, Гуманітарних та суспільних наук, Біомедицини та наук про життя, Фізичних наук та Техніки.

Кардіффський університет
51.4877° пн. ш. 3.1790° зх. д. / 51.4877; -3.1790
Тип державний науково-дослідницький університет
Країна  Велика Британія
Гасло

валл. Gwirionedd, Undod A Chytgord[1]

Девіз: Правда, Єдність та Мир (англ. Truth, Unity and Concord)
Засновано 1883 (UCSWM/UCC)
2005 (незалежний університет)
Студентів 28 842
Співробітників ▼5671 осіб (2020)
Членство у
  • Група «Рассел»[2], ORCID[3], Jiscd[4], LIGO Scientific Collaborationd, Асоціація університетів Європи[5] і arXiv.org[6]
    • Випускники Категорія:Випускники Кардіффського університету
    Штаб-квартира Кардіфф
    Сайт cardiff.ac.uk
     Кардіффський університет у Вікісховищі

    Статус

    Кардіфф є єдиним Уельським членом «Расельської групи» британських університетів, що активно займається науковими дослідженнями.[7] Він визнаний провідним закладом, що надає високоякісну освіту дослідницького типу і знаходиться у топ-200 університетів світу згідно з чотирма основними міжнародними рейтингами,[8][9][10] та у топ-60 у всіх трьох британських таблицях досягнень.[11][12] За якістю досліджень перебуває на п'ятому місці серед британських мультидисциплінарних установ. За 2017—2018 роки Кардіфф отримав оборот у розмірі 516.1 мільйона фунтів, включно з 106 мільйонів фунтів з дослідницьких ґрантів та контрактів[13].

    Історія

    Університетський коледж
    Лорд Абердер зіграв ключову роль у заснуванні університету.

    У жовтні 1881 року уряд Вільяма Гладстона назначив відомчу комісію для того, щоб провести «дослідження природи та ступеню середньої і вищої освіти в Уельсі» за головування лорда Абердера[14].

    Звіт Ебердера зібрав докази з широкого кола джерел і понад 250 свідків, та рекомендував по одному коледжу для Північного і Південного Вельсу, другий з них мав знаходитися в Гламоргані, а перший — Університетський коледж Вельсу, мав бути заснованим у Абери́ствіті (тепер Абериствітський університет).

    Комітет зіслався на унікальну валлійську національну ідентичність та відзначив, що багато студентів у Вельсі не могли собі дозволити поїхати до університету в Англії або Шотландії. Він виступив за національний університету Вельсу, що присуджуватиме вчені звання, складатиметься з регіональних коледжів, буде позаконфесійним, та не викладатиме теологію[15][16].

    Джон Вір'яму Джонс був першим ректором Коледжу.

    Університетський коледж Південного Вельсу та Монмутширу відкрився 24 жовтня 1883 року, і пропонував курси біології, хімії, англійської мови, французької, німецької, грецької мов, історії, латини, математики та астрономії, музики, валлійської мови, логіки та філософії, а також фізики. Наступного року він був  затверджений королівським указом, і таким чином став першим у Вельсі, що дозволив зарахування жінок, та, зокрема, забороняв релігійні тестування для вступу. Джон Вір'яму Джонс був призначений першим ректором університету у віці 27 років. Оскільки Кардіфф не був незалежним університетом і не міг присуджувати власні наукові ступені, він готував своїх студентів до іспитів у Лондонському університеті або до подальшого навчання в Оксфорді чи Кембриджі[17].

    В 1888 році університетський коледж  у Кардіффі та університет Північного Вельсу (нині Банґорський університет) запропонували університетському коледжу Вельсу в Абери́ствіті об'єднатись задля отримання Статуту університету для Вельсу, за зразком статуту Університету Вікторії, конфедерації нових університетів Північної Англії. Такий Статут було надано новому Університету Вельсу в 1893 році, що дозволяв коледжам, як його членам, присуджувати вчені ступені. Почесним ректором, згідно посади, назначили принца Вельського, а посада діючого ректора чергуватиметься поміж ректорів коледжів.

    У 1885 році було відкрито Ебердер Холл, як перший університетський гуртожиток, що дозволило жінкам мати доступ до університету. Він переїхав на своє теперішнє місцезнаходження у 1895 році, але залишається виключно жіночим гуртожитком. У 1904 році відбулось призначення першої жінки-доцентки у Великій Британії, Міллісент Маккензі, яка в 1910 році стала першою жінкою-штатною професоркою Королівського університету Великої Британії.

    14 жовтня 1909 року відбулось відкриття будівлі «Нового коледжу» у парку Кетгейз (тепер головний корпус), з церемонією ходи від «Старого коледжу» у Ньюпорт-Роуд.[18]

    У 1931 році Медична школа, заснована, як частина коледжу в 1893 році, разом з факультетами анатомії, фізіології, патології, фармакології, була відокремлена для того, щоб сформувати  Валлійську Національну медичну школу, яка в 1984 році була перейменована у Медичний коледж Вельського університету.

    У 1972 році заклад було перейменовано  на Коледж Кардіффського університету.[19]

    Злиття 1988 року

    У 1988 році Коледж Кардіффського університету зазнав надзвичайних фінансових труднощів і серйозно розглядалась заява про його неплатоспроможність[20]. Це призвело до злиття з Інститутом науки та технологій Університету Вельсу  (UWIST), щоб сформувати Кардіффський коледж Університету Вельсу. Ректором нової установи став сер Обрі Тротмен-Дікенсон, який раніше очолював Інститут науки та технологій Університету Вельсу (UWIST). Після змін до Конституції 1996 року, його було перейменовано на Вельський університет, Кардіфф.

    Незалежність і злиття 2004 року
    Королева Єлизавета II з Ентоні Дж. Мозесом під час  візиту в Кардіффський університет у 2000 році

    У 1997 році коледжу було надано цілком незалежні повноваження, що дозволяють присуджувати вчені ступені Таємною радою Великої Британії (хоча, у складі Університету Вельсу, вона не може почати ними користуватись) і у 1999 році офіційну назву університету змінили на «Кардіффський університет».

    У 2002 році, після публікації огляду вищої освіти у Вельсі, Вельською урядовою асамблеєю, виникла думка знову приєднати Кардіфф до медичного коледжу Університету Вельсу. Таке приєднання стало можливим 1 серпня 2004 року, коли Кардіффський університет перестав бути складовою частиною університету Вельсу і став незалежним «приєднаним закладом», що входить до складу федерального університету. Процес злиття завершився 1 грудня 2004 року, коли Акт парламенту на передачу активів UWCM Кардіффському університету отримав королівську санкцію. 17 грудня було оголошено, що Таємна рада Великої Британії утвердила новий Установчий Статут і надала статус університету Кардіффу, юридично змінивши назву закладу на «Кардіффський університет». Кардіфф присвоював наукові звання університету Вельсу студентам, які вступили до 2005 року, та їх замінили на наукові звання Кардіффського університету.

    Вручення дипломів Кардіффського університету у 2006 році

    У 2005 році Вельський медичний коледж, як частина університету, заснував Клінічну школу Північного Вельсу у Рексемі, у співпраці з Інститутом вищої освіти Північно-Східного Вельсу міста Рексем, Вельского університету у Банґорі та Національної служби охорони здоров'я Вельсу Національної служби охорони здоров'я Вельсу.

    Університет також має популярний «Центр неперервної освіти», який викладає широкий спектр курсів понад 125 років[21]. Однак у липні 2009 року університет оголосив про завершення курсів із понад 250 гуманітарних дисциплін у Центрі, скоротивши понад 100 штатних працівників[22].

    У червні 2010 року університет запустив три нових науково-дослідних інститути[23], кожен з яких пропонує новий підхід до основних сучасних дослідницьких питань. Науково-дослідний інститут нейронаук та психічного здоров'я та Інститут досліджень стовбурових клітин раку розташовані у спеціально побудованій будівлі імені Гайдіна Елліса, та в Науково-дослідному інституті місць захисту навколишнього середовища. Інша частина Кампусу науки та розвитку, Дослідницький центр візуалізації мозку Кардіффського університету, що скорочено називається CUBRIC, відкритий у червні 2016 року для досліджень нейровізуалізації[24].

    Кампус

    Наукові інституції

    Академічні об'єкти університету зосереджені навколо парку Кетгейз у центральній частині Кардіффа[25], вони складаються з головного корпусу університету[26], занесеного у список пам'яток архітектури, адміністративного житла і приміщень, та наукової бібліотеки[27]; занесених у список пам'яток архітектури, а корпусу Б'юта;[28], у якому знаходиться Вельська школи архітектури[29] та Кардіффська школа журналістики медіа та культурознавства;[30]; корпус Ґламорґана;[31], занесений у список пам'яток архітектури, в якому знаходиться Кардіффська школа з планування, географії та соціальних наук[32], корпус Редвуда (названий так на честь сім'ї Редвуд з Бовертону у 1979 році), у якому знаходиться Школа фармації та фармацевтичних наук[33]; корпус суду, в якому знаходиться Кардіффська школа права;[34]; та корпус біологічних наук, в якому є технічні засоби для викладання як біологічних наук, так і медичних[35]. Школа технічних наук, Школа комп'ютерних наук та інформатики, і Школа фізики та астрономії розміщені в корпусах Королеви на Ньюпорт Роуд.

    Ряд наукових інституцій університету розташований у кампусі Хіт Парк, на базі університетської лікарні Вельсу. Там знаходиться Медична школа Кардіффського університету, Школа стоматології, Школи наук про охорону здоров'я, а також Школа оптометрії та наук про зір[36].

    Головний корпус – завершений у 1909 році.
    Головний корпус – завершений у 1909 році. 
    Школа хімії
    Школа хімії 
    Вхід до Школи біологічних наук
    Вхід до Школи біологічних наук 
    Кардіффська школа технічних наук
    Кардіффська школа технічних наук 
    Корпус Б'юта
    Корпус Б'юта 
    Школа музики Кардіффського університету
    Школа музики Кардіффського університету 
    Школа психології
    Школа психології 
    Кардіффська бізнес-школа
    Кардіффська бізнес-школа 
    Корпус Гайдіна Елліса
    Корпус Гайдіна Елліса 
    Корпус Тавер
    Корпус Тавер 
    Корпус Ґламорґана
    Корпус Ґламорґана 
    Бібліотека Школи права і політики
    Бібліотека Школи права і політики 
    Школа оптометрії та наук про зір
    Школа оптометрії та наук про зір 
    Корпус Редвуда — Школа фармації та фармацевтичних наук
    Корпус Редвуда — Школа фармації та фармацевтичних наук 
    Ебердер Голл
    Ебердер Голл 
    Зовнішній вигляд Студентської спілки Кардіффського університету з вулиці Парк Плейс
    Зовнішній вигляд Студентської спілки Кардіффського університету з вулиці Парк Плейс 

    Спортивні споруди

    Більшість університетських спортивних споруд розташована в спортивному містечку в комплексі Телібонт Голлз. Він включає в себе споруди для футболу, бадмінтону, баскетболу, тенісу, хокею та тренажерний зал[37]. Додатковий тренажерний зал та сквош-корти розташовані в університетському центрі для фітнесу і сквошу, поблизу кампусу в центрі міста, у Кетгейз Парку[38]. Більші спортивні поля для Регбійного союзу, футболу і лакросу розташовані на університететських стадіонах поблизу Ланрумні;[39]. Університет також використовує стадіон Мілленіум, що знаходиться неподалік, для змагань з регбі, таких як щорічний університетський турнір[40].

    Організація

    Школи та коледжі

    26 наукових шкіл університету розділені на три коледжі: Коледж мистецтв, гуманітарних і соціальних наук; Коледж біомедицини та науки про життя; та Коледж фізичних наук[41].

    Коледж мистецтв, гуманітарних і соціальних наук

    • Бізнес Кардіффська школа бізнесу
    • Англійська мова, комунікації та філософія
    • Географія та планування
    • Історія археології та релігії
    • Журналістика, медіа та культурологія Кардіффська школа журналістики, медіа та культурології
    • Юриспунденція і політика Кардіффська школа права і політики
    • Сучасні мови
    • Музика Музична школа Кардіффського університету
    • Соціальні науки
    • Вельска мова

    Коледж біомедичних досліджень та науки про життя

    • Біологічні науки
    • Стоматологія
    • Валеологія
    • Медицина
    • Медична школа Кардіффського університету
    • Оптометрія і зір
    • Фармація та фармацевтичні науки
    • Післядипломна медична та стоматологічна освіта (Деканат Вельсу)
    • Психологія

    Коледж фізичних наук

    • Архітектура
    • Вельська школи архітектури
    • Хімія
    • Комп'ютерні науки та інформатика
    • Земля і океанологія
    • Технічні науки
    • Кардіффська школа технічних наук
    • Математика
    • Фізика та астрономія

    Кардіфф також має Академію докторантури[42], яка об'єднує роботу чотирьох попередніх дисциплінарних магістратур, а також аспірантські наукові дослідження Університетського центру післядипломної освіти.

    Академічний профіль

    Престиж та рейтинги
    Корпус Ґламорґана

    Кардіффський університет продовжує традицію усіх трьох своїх колишніх закладів щодо забезпечення високої якості науково-дослідної освіти у Вельсі, як видно з його п'ятирічної позиції найкращого центру підготовки висококваліфікованих кадрів у Вельсі у «Рейтингу Санді Таймз» до 2017 року [джерело?], коли його обійшов Університет Свонсі. Кардіфф також є єдиним у Вельсі університетом-членом Расельської групи університетів, що активно займаються науковими дослідженнями. На даний час Кардіфф є найсильнішим дослідницьким університетом Вельсу [джерело?].

    У Кардіффі працює два Нобелівських лауреата, сер Мартін Еванс та Роберт Губер[43]. Ряд працівників Кардіффського університету було обрано Членами королівського товариства, серед них Ґрема Гатчінґса, професора фізичної хімії та директора Кардіффського Інституту каталізу, Школи хімії[44], Оле Гольґера Петерсена, Професора і директора Кардіффської школи біологічних наук[45], та Джона М. Пірса, професора психології[46].

    У 2013 році Кардіффський університет став одним з кращих університетів Великої Британії за підтримку ЛГБT студентів згідно щорічного путівника «Gay by Degree» від благодійного фонду «Стоунвол».

    Студентське життя

    Студентські помешкання

    Університет має чотирнадцять студентських гуртожитків і ряд студентських будинків по всьому місті Кардіфф; надаючи всього 5,362 житлових студентських місць[47]. Вони належать до різних архітектурних стилів та століть, від готичного Ебердейл Голлу, збудованого у 1895 році, до сучасного Телібонт Голлу, збудованого у 1995 році[48] . Всі першокурсники забезпечуються місцями в гуртожитках. Перелік гуртожитків Кардіффського університету:

    • Еберконві Голл
    • Ебердер Голл
    • Картрайт корт
    • Колум Голл
    • Ґордон Голл
    • Рой Дженкінз Голл
    • Senghennydd Court
    • Senghennydd Hall
    • Телібонт Голлз
    • Юніверсіті Голл
    • Гуртожитки Колум Роуд
    • Гуртожитки Студмістечка

    Видатні випускники та викладачі

    Ректори

    Список ректорів та деканів Кардіффського університету та його попередників (вказано в дужках):

    • з 1883 до 1901 року (Університетський коледж Південного Вельсу та Монтморширу): Джон Вір'яму Джонс
    • з 1901 до 1918 року (Університетський коледж Південного Вельсу та Монтморширу): Ернест Говард Ґріффітс Ернест Говард Ґріффітс
    • з 1918 до 1929 року (Університетський коледж Південного Вельсу та Монтморширу): Професор A. Г. Троу
    • з 1929 до 1949 року (Університетський коледж Південного Вельсу та Монтморширу): Сер Фредерік Різ
    • з 1949 до 1966 року (Університетський коледж Південного Вельсу та Монтморширу): Ентоні Бедфорд Стіл
    • з 1966 до 1972 року (Університетський коледж Південного Вельсу та Монтморширу): Д-р 'Біл' Бівен
    • з 1972 до 1987 року (Університетський коледж Кардіффа): Д-р 'Біл' Бівен
    • з 1968 до 1988 року (Інститут науки та технологій Університету Вельсу): Сер Обрі Тротмен-Діккенсон
    • з 1988 до 1993 року: Сер Обрі Тротмен-Діккенсон
    • з 1993 до 2001 року: Сер Браян Сміт
    • з 2001 до 2012 року: Сер Девід Ґрант
    • з 2012 року дотепер: Професор Коллін Ріордан

    Глави держав та урядів
    Рой Дженкінс, колишній Президент Європейської комісії

    Політики та політикині
    Девід Річардс, Начальник штабу оборони
    • Девід Багаті, теперішній Державний міністр фінансів Уряду Уганди.
    • Крістін Чепмен, політикиня, колишня член Національної асамблеї Вельсу
    • Джеффрі Катберт, колишій член Національної асамблеї та колишній міністр з питань громад і місцевого самоврядування
    • Гефін Девід, член Національної асамблеї
    • Вейн Девід, член Парламенту і колишній міністр зі справ Європи
    • Ґуто Гаррі, директор з комунікацій адміністрації мера Лондона Бориса Джонсона у Лондонській мерії
    • Елін Джонс, член Національної асамблеї, її голова та колишня міністриня сільського господарства
    • Сер Емір Джонс Перрі, колишній постійний представник Великої Британії в Організації Об'єднаних Націй (2003—2007[49])
    • Ґленіс Кіннок, колишній член Європейського парламенту і колишній Міністр закордонних справ Великої Британії
    • Ніл Кіннок, лідер найбільш лояльної до її Величності опозиції (2 жовтня 1983 — 18 липня 1992)
    • Майк Геджес, член Національної асамблеї
    • Гіларі Маркенд, колишня депутатка  від округу Східного Кардіффа
    • Роберт Мінгіннік, співзасновник ГО «Друзі землі»[50]
    • Крістофер Вальтер Монктон, 3-й Віконт Монктон, радник Маргарет Тетчер
    • Крейг Олівер, колишній директор з комунікацій Консервативної партії
    • Білл Раммелл, колишній депутат
    • Девід Різ, член Національної асамблеї
    • Лорд Річардс, колишній Голова комітету начальників штабів
    • Майкл Шрімптон, адвокат, державний діяч та прихильник теорії змови
    • Джон Сміт, колишній депутат, колишній член Комітету оборони.
    • Браян Вілсон, колишній депутат
    • Майк Вуд, член парламенту

    Науковці та науковиці
    Мартін Еванс, нобелівський лауреат з фізіології і медицини
    Роберт Губер, нобелівський лауреат з хімії
    • Мігель Алькуб'єрре, мексиканський фізик-теоретик
    • Рудольф К. Аллеман, швейцарський біохімік
    • Робін Етфілд, філософ
    • Мартін Дж. Болл, професор мовної патології в університеті Швеції
    • Єгуда Бауер, професор Голокосту в інституті сучасного юдаїзму ім. Авраама Хармана у гебрейському університеті Єрусалиму
    • Лешек Борисєвіч, віце-канцлер Кембриджського університету
    • Його преосвященство Грегорі Кемерон, єпископ Сент-Асафа
    • Шейла Кемерон, королівська суддя (QC), юрист та церковна суддя
    • Арчі Кокрейн, піонер наукового методу в медицині
    • Пітер Коулз, професор астрофізики
    • Його преосвященство Пол Колтон,єпископ Коркський, Клойнський та Росський
    • Девід Крауч, історик
    • Алан Дейвіс, вчений-біолог
    • Г'ю Діксон, економіст
    • Стівен Даннет, вчений невролог
    • Сер Мартін Еванс, лауреат Нобелівської премії з медицини[51] 2007 року
    • Димитра Фімі, письменниця
    • Карен Гольфорд, інженер
    • Роберт Губер, професор хімії, лауреат Нобелівської премії з хімії[52][53] 1988 року
    • Джон Лафлін, професор політики
    • Воган Лоу, королівський адвокат (QC), професор міжнародного публічного права в Оксфордському університеті
    • Патрік Мінфорд, професор прикладної економіки
    • Джон Ворвік Монтґомері — американський юрист і богослов; видатний професор-дослідник філософії і християнської думки в Коледжі ім. Патріка Генрі[54].
    • Крістофер Норріс, літературний критик
    • Сер Кіт Пітерс, Королівський професор фізики в Кембриджському університеті
    • Літон Дарем Рейнольдс, заслужений професор класичних мов та літератури, Оксфордський університет
    • Еліс Робертс, клінічна анатоміст та остеоархеолог
    • Венді Седлер, фізик і популяризатор науки
    • Г. В. Ллойд Таннер, професор математики та астрономії (1883—1909)
    • Памела Тейлор, професорка судової психіатрії з 2004 року
    • Міна Упадхайя, медична генетикиня
    • Його преосвященство Домінік Вокер, єпископ Монмутський
    • Кіт Ворд, філософ, професор богослов'я у коледжі Грешем
    • Чандра Вікрамасінґ, професор кафедри прикладної математики
    • Рейнельт Нентлейс Вільямс, академік

    Бізнесмени
    • Спенсер Дейл, головний економіст, Банк Англії
    • Ендрю Ґульд, голова і колишній генеральний директор компанії «Шлюмберже́» Schlumberger [55]
    • Мартін Льюїс, журналіст з питань особистих фінансів, веб-підприємець та телеведучий
    • Дейм Мері Перкінс, співзасновниця компанії Specsavers
    • Кері Павелл, старша виконавча директорка компанії Ройял Датч Шелл
    • Джон Петтігрю, генеральний директор компанії «National Grid plc»

    Спортсмени
    • Натан Клеверлі, професійний боксер і колишній чемпіон світу WBO WBO у напівважкій вазі
    • Гарет Дейвіс, колишній гравець  регбі  та теперішній головний виконавчий директор рейгбійного клубу Кардіффа
    • Джеральд Девіс, колишній гравець регбі за Вельс і міжнародну спілку  «Британські та ірландські леви»
    • Майк Голл, колишній гравець регбі за Вельс і міжнародну спілку «Британські та ірландські леви»
    • Стівен Аутбрідж, бермудський гравець у крикет
    • Джеймі Робертс, гравець регбі за Вельс і міжнародну спілку  «Британські та ірландські леви»
    • Джеймс Томлінсон, аглійський гравець у крикет
    • Бредлі Водлен, вельський гравець у крикет
    • Алекс Ґауф

    Митці та журналісти
    Г'ю Едвардс, журналіст, лауреат премії Британської академії  кіно та телебачення (BAFTA)
    Тім Гетерінґтон, номінант на премію «Оскар» за найкращий документальний повнометражний фільм у 2011 році
    • Метт Барбет, журналіст
    • Меніш Безін, журналіст і телеведучий
    • Нік Брумфільд, режисер документальних фільмів, лауреат пожиттєвої нагороди за досягнення від  Британської академії телебачення та кіномистецтва (BAFTA) 
    • Філіп Кеш'єн, композитор
    • C'ю Чермен-Андерсон, журналістка та консультантка із соціального програмного забезпечення.
    • Едріен Чайлз, телеведучий
    • Джилліан Кларк, поетка, нагороджена золотою медаллю Королеви за внесок у поезію
    • Г'ю Едвардс
    • Кен Ілаяс, митець/художник
    • Макс Фостер, телеведучий CNN, CNN Today [56]
    • М.А.Ґріффітс, поетка
    • Джулія Гартлі-Брювер, журналістка і телеведуча
    • Цзян Гепін, виконавчий директор центру спортивних програм телекомпанії CCTV CCTV та інспектор каналу CCTV-5
    • Тім Гетерінґтон, фотожурналіст та співпродюсер фільму «Рестрепо», що був номінований на премію «Оскар» за найкращий документальний повнометражний фільм
    • Еліс Джеймс, стенд-ап комік та актор
    • Ален Годдінотт, композитор
    • Сьйонд Джеймс, хоровий диригент
    • Карл Дженкінс, композитор
    • Алан Джонстон, журналіст
    • Різ Хан, журналіст і телерепортер
    • Бернард Найт, письменник кримінального жанру
    • Саймон Лейн, співзасновник і креативний директор компанії «Yogscast»
    • Ґвілем Лі, актор.
    • Шон Ллойд, телеведучий
    • «Los Campesinos!», інді поп-група з шістьох учасників
    • Філіп Медок, актор
    • Пол Муркрафт, письменник
    • Шерон Морґан, актриса
    • Джоанна Натасеґара, продюсерка документальних фільмів, володарка премії «Оскар» за документальний  фільм для компанії Netflix «Білі шоломи»
    • Шон Філліпс, актриса
    • Сюзанна Рейд, телеведуча
    • Джеймс Райтон, музикант
    • Арлін Сьєрра, композитор
    • Марі Стречен, письменниця, бібліотекарка
    • Річард Тейт, колишній керівник та член правління компанії BBC
    • Крейг Томас, письменник
    • Ведіка, індійська актриса
    • Грейс Вільямс, композитор
    • Рон Смерчек, актор [57]
    • Ібрагім Шім, нігерійський журналіст, письменник, видавець

    Примітки
    1. History. Cardiff University. Процитовано 15 травня 2016.
    2. http://russellgroup.ac.uk/
    3. https://orcid.org/members/001G000001qlsEjIAI-cardiff-university
    4. https://www.jisc.ac.uk/membership
    5. https://eua.eu/about/member-directory.html
    6. Our Members / Tier 6
    7. Our universities. Russell Group. Процитовано 11 серпня 2017.
    8. Academic Ranking of World Universities 2017 – UK. Shanghai Ranking Consultancy.
    9. QS World University Rankings 2018. Quacquarelli Symonds Ltd. Процитовано 8 червня 2017.
    10. World University Rankings. The Times. 18 серпня 2017.
    11. Top UK University League Table and Rankings. Complete University Guide.
    12. The Times and Sunday Times Good University Guide 2017. Good University Guide (London). Процитовано 16 серпня 2016. (необхідна підписка)
    13. Financial Statements for the Year to 31 July 2018 (PDF). Cardiff University. с. 14. Процитовано 19 січня 2019.
    14. Evans, W.G. (1982–83). The Aberdare Report and education in Wales, 1881. Welsh History Review 11 (1-4): 150–152. Процитовано 18 вересня 2014.
    15. Evans, W.G. (1982–83). The Aberdare Report and education in Wales, 1881. Welsh History Review 11 (1-4): 153–155. Процитовано 18 вересня 2014.
    16. Brown, Terry (April 1984). A HANDBOOK ON WELSH CHURCH DEFENCE BY THE BISHOP OF ST. ASAPH.. DENBIGH: PRINTED BY C. COTTON AND CO., VALE STREET. Процитовано 18 вересня 2014.
    17. Student Lists. Senate House Library. Архів оригіналу за 14 вересня 2010. Процитовано 27 березня 2013.
    18. Opening of the New College. Cap and Gown (7) (University College of South Wales and Monmouthshire). 14 жовтня 1909.
    19. «Cardiff University», Higher Education Funding Council for Wales
    20. Shattock, Michael (1988). FINANCIAL MANAGEMENT IN UNIVERSITIES: THE LESSONS FROM UNIVERSITY COLLEGE, CARDIFF. Financial Accountability & Management 4 (2): 99–112.
    21. New book celebrates 125 years of Lifelong Learning at Cardiff University=Cardiff University. Процитовано 16 травня 2009.[недоступне посилання з 01.09.2017]
    22. Humanities Courses.
    23. Cardiff creating three research institutes. WalesOnline. Процитовано 21 червня 2010.
    24. Her Majesty The Queen Opens Innovative CUBRIC Building. IBI Group. 8 червня 2016. Процитовано 24 липня 2017.
    25. Heath Park. Процитовано 10 травня 2013.
    26. University of Wales, Cardiff, including Forecourt Walls. BritishListedBuildings.co.uk. Процитовано 11 серпня 2017.
    27. Science Library. Архів оригіналу за 22 вересня 2013. Процитовано 10 травня 2013.
    28. Bute Building. BritishListedBuildings.co.uk. Процитовано 11 серпня 2017.
    29. Architecture school location. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 10 травня 2013. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
    30. Journalism school location. Процитовано 10 травня 2013.
    31. Former Glamorgan County Hall. BritishListedBuildings.co.uk. Процитовано 11 серпня 2017.
    32. Social Sci location. Процитовано 10 травня 2013.
    33. Pharm location. Процитовано 10 травня 2013.
    34. Law Location.
    35. Bio sci location. Процитовано 16 червня 2013.
    36. Heath Park. Процитовано 10 травня 2013.
    37. Sports training village. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 13 травня 2013. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
    38. Fitness and squash. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 13 травня 2013. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
    39. Playing fields. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 13 травня 2013. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
    40. Rugby Varsity. Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 8 липня 2013.
    41. College structure. Cardiff University. Процитовано 11 серпня 2017.
    42. Cardiff University | University Graduate College. www.cardiff.ac.uk. Процитовано 10 січня 2017.
    43. School of Biosciences – Prof Robert Huber. Cardiff University. Процитовано 9 березня 2011.
    44. Graham Hutchings FRS. Cardiff University. Архів оригіналу за 7 December 2010. Процитовано 10 березня 2011. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
    45. Professor Ole Holger Petersen FRS. Cardiff University. Архів оригіналу за 17 січня 2011. Процитовано 10 березня 2011. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
    46. Professor John Pearce FRS. The Royal Society. Процитовано 6 вересня 2015.
    47. HESA student data. Процитовано 15 липня 2015.
    48. Residences. Архів оригіналу за 13 серпня 2013. Процитовано 10 травня 2013. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
    49. Former Permanent Representatives. United Kingdom Mission to the United Nations. Архів оригіналу за 7 August 2011. Процитовано 4 березня 2011. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
    50. Robert Minhinnick. British Council. Архів оригіналу за 3 January 2011. Процитовано 4 березня 2011.
    51. The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2007. Nobelprize.org. Процитовано 9 березня 2011.
    52. Nobel laureate joins University. Cardiff University. Процитовано 4 липня 2008.
    53. The Nobel Prize in Chemistry 1988. The Nobel Foundation. Процитовано 4 липня 2008.
    54. JWM's WEB SITE. Процитовано 10 вересня 2012.
    55. Schlumberger CEO to retire, remains as chairman. Forbes. Процитовано 1 серпня 2011. [недоступне посилання з 01.09.2011]
    56. CNN International – Anchors & Reporters – Max Foster. CNN International. Процитовано 4 березня 2011.
    57. Ron Smerczak at TVSA. TVSA. Retrieved 3 December 2014.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.