Каришковський Петро Йосипович

Петро́ Йо́сипович Каришко́вський (12 березня 1921(19210312), Одеса 6 березня 1988, там само) — український історик, нумізмат, науковець-енциклопедист. Доктор історичних наук, професор, з 1963 року і до останніх днів завідував кафедрою історії стародавнього світу та середніх віків Одеського університету.

Петро Каришковський
Народився 12 березня 1921(1921-03-12)
Одеса, Українська СРР, СРСР
Помер 6 березня 1988(1988-03-06) (66 років)
Одеса, Українська СРР, СРСР
Поховання Друге християнське кладовище Одеси
Країна  СРСР
Діяльність антрополог, археолог, історик, краєзнавець, нумізмат, класицист
Alma mater Одеський університет
Галузь археологія, візантологія, епіграфіка, нумізматика
Заклад Одеський університет
Звання професор
Ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Артемій Готалов-Готліб
Аспіранти, докторанти Добролюбський Андрій Олегович
Відомий завдяки: дослідник античності
Батько Осип Титович Каришковський-Ікар
Мати Ольга Федорівна Радзієвська

Біографія

Петро Йосипович Каришковський народився 12 березня 1921 року в українському місті Одеса, що тоді входило до складу Української СРР СРСР.

Батько Каришковського — Ікар Осип Титович (18801965) — уродженець міста Кам'янець-Подільський, був учасником російсько-японської війни, Першої світової та громадянської воєн; після демобілізації з лав РСЧА (1923 рік) працював на різних підприємствах міста Одеси на адміністративно-технічних посадах.

Мати, уроджена Радзієвська Ольга Федорівна (18891942) — киянка, була вчителькою молодших класів.

У 1939 році вступив на історичний факультет Одеського університету, до початку другої світової війни був студентом II курсу. У Радянській Армії не служив, оскільки був знятий з обліку через поганий зір. Під час оборони Одеси в червні—вересні 1941 року працював на спорудженні протитанкових ровів.

З квітня 1944 року до кінця 1946 року працював в Одеському археологічному музеї на посаді наукового співробітника.

У 1945 року закінчив навчання на історичному факультеті Одеського університету.

У 1946—1948 роках був аспірантом з загальної історії (історія Стародавнього світу і Візантійської імперії). Науковий керівник Артемій Готалов-Готліб.

Після аспірантури продовжив роботу в Одеському університеті. З 1963 року і до кінця життя — завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків.

Брав участь у багатьох наукових конференціях і сесіях, був членом редколегії республіканських збірок «Археологія», брав активну участь у видавничій діяльності Одеського археологічного музею АН УРСР.

Під його керівництвом підготовлено і захищено близько десятка кандидатських дисертацій.

З моменту створення Товариства з охорони пам'яток історії та культури брав участь у його діяльності, був членом президії обласної та республіканської організації. Каришковського було обрано членом-кореспондентом Німецького археологічного інституту, Американського нумізматичного товариства, стояв біля витоків відродження Одеського археологічного товариства.

Помер 6 березня 1988 в Одесі. Похований на Другому Християнському цвинтарі Одеси.

Наукові дослідження

У 1951 році Петро Йосипович захистив кандидатську дисертацію в Москві при Інституті історії АН СРСР «Політичні взаємини Візантії, Болгарії та Русі в 967—971 рр.». У його дисертації були розкриті проблеми, пов'язані з русько-болгарськими відносинами під час Балканських воєн князя Святослава Ігоровича, уточнена хронологія русько-візантійської війни за часів Святослава Ігоровича та описані події, пов'язані з історією його балканських походів. Результати дослідження були опубліковані в журналах «Питання історії», «Візантійський літопис», «Вісник древньої історії». Критика джерел по цій темі актуальна донині і постійно цитується сучасними дослідниками.

З часом його наукові інтереси змінюються він стає дослідником античності, перш за все з історії та культури Північного Причорномор'я та Візантії. Опублікував близько 180 робіт, з яких найзначніші присвячені епіграфіці та нумізматиці — особливо монетам Ольвії, за якими Каришковський у 1968 році захистив докторську дисертацію «Монетна справа і грошовий обіг Ольвії (VI ст. до н. е. — IV ст. н. е.)», (опублікована окремим виданням у 2003 році). Брав участь у розкопках на о-ві Березань (1946—1949) та міста Ніконій (2-га пол. 1950-х років).

У 1985 році видано монографію у співавторстві з І. Б. Клейманом — «Стародавнє місто Тіра. Історико-археологічний нарис». У монографії на підставі археологічних і письмових джерел відновлюються історія Тіри, соціальний лад і культура міста, його місце серед інших античних міст і роль в житті племен Північно-Західного Причорномор'я протягом тисячоліття (з підстави Тіри у VI ст. до н. Е. й дo її загибелі у IV ст. н. е.).

У 1988 році видав монографію «Монети Ольвії. Нарис грошового обігу Північно-Західного Причорномор'я в античну епоху». У монографії вперше у вітчизняній науці простежується процес виникнення, розквіту і занепаду грошового обігу в Ольвійському полісі рубежу VII—VI ст. до н. е. — IV ст. н. е. Показано особливості грошового обігу в Нижньому Побужжі, виділена роль іноземних і місцевих монет на різних етапах історії Ольвії. У зв'язку з датуваннями окремих емісій порушуються питання, пов'язані з монетним справою Ольвії. Враховуються монетні знахідки в регіоні. Особливо розглядаються написи, що містять дані з історії грошового обігу.

Продовжуючи роботу в Одеському державному університеті, Каришковський читав різні курси лекцій, найчастіше історію Греції та Риму. Масштабні знання та висока ерудиція дозволили йому в різні роки вести лекції на історичному факультеті за шістьма історичними курсами, з шести спеціальних дисциплін і розробити чимало спецкурсів із стародавньої та середньовічної історії, курс «Вступ до спеціальності» нумізматики та інші.

Глибина наукових досліджень Петра Йосиповича у великій мірі були обумовлені тим, що він досконало володів багатьма мовами: англійською, німецькою, італійською, румунською, польською, чеською, болгарською, сербською, латинською та давньогрецькою.

Каришковський був обраний членом-кореспондентом Німецького археологічного інституту, Американського товариства нумізматики, стояв біля витоків Одеського археологічного товариства.

Наукові праці

Монографії

Статті

  • Русско-болгарские отношения во время Балканских войн Святослава // ВИ. — 1951. — № 8.
  • О хронологии русско-византийской войны при Святославе // Византийский временник. — 1952. — Т. V.
  • К вопросу о первоисточниках по истории походов Святослава // КСИС. — 1952. — № 9.
  • Балканские войны Святослава в византийской исторической литературе // Византийский временник. — 1953. — Т. 6.
  • Боспор и Рим в I в. н. э. по нумизматическим данным // Вестник древней истории. — 1953. — № 3.
  • О мнимом болгарском источнике летописных сводов // Труды Одес. ун-та. — 1954. — Т. 144.
  • К истории балканских походов Руси при Святославе // КСИС. — 1955. — № 14.
  • Лев Диакон о Тмутараканской Руси // Византийский временник. — 1960. — № 42.
  • Материалы к собранию древних надписей Сарматии и Тавриды // Вестник древней истории. — 1966. — № 2.
  • Из истории поздней Ольвии // Вестник древней истории. — 1968. — № 1.
  • Ольвийские эпонимы // Вестник древней истории. — 1978. — № 2.
  • Ольвийские монеты: производство.

Вшанування

На честь професора Каришковського названо вулицю в Одесі.

Посилання

Література та джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.