Березань (острів)

Береза́нь — невеликий острів на Чорному морі при вході у Дніпровсько-Бузький лиман.

Березань
Географія
46°35′55″ пн. ш. 31°24′37″ сх. д.
Місцерозташування Чорне море
Акваторія Чорне море
Площа 0,236  км² 
Довжина 0,9 км
Ширина 0,32 км
Найвища точка до 20 м
Країна
 Україна
Регіон Миколаївська область
Район Очаківський район
Населення ненаселений
Березань
Березань (Україна)
Березань
Березань (Миколаївська область)
 Березань у Вікісховищі

Розташований за 2 км від села Рибаківка Миколаївської області і за 12,8 км на південний захід від Очакова.

Довжина острова близько 800 м, ширина — 200—400 м, площа — 23,6 га.

Відомий центр туризму.

Історія

Існує дві версії походження назви острова: за першою, стародавні греки називали нинішню Березань, яка була тоді ще півостровом Борисфеном, як і Дніпро. Тюрки, захопивши його, назвали співзвучним словом Бюрюзень-Ада — «острів вовчої річки», можливо, тому що в долині сусідньої річки жили цілі зграї вовків. Однак більш вірогідним є друге пояснення: назву острову дали скіфи, вона походить від іранського березант, що означає «високий». Пізніше українці переосмислили вимову назви як більш зрозуміле слово, похідне від кореня береза. Острів дав назву лиману і річці, що впадає в нього[1], а також, напевно, селу Березань та смт Березанка. Висловлювалася думка, що Березанка — це відозмінене (спотворене) турецьке Едізань (так здавна звалися ці місця).[2] Нині острів є частиною історико-археологічного заповідника НАН України «Ольвія».

Тут знайдено найдавніше в Північному Причорномор'ї давньогрецьке поселення Борисфеніда. Засноване у VII ст. до н. е., за деякими припущеннями, вихідцями з міста Мілет (давньогрецькі колонії Малої Азії). Розкопками ряду років відкриті напівземлянки і кам'яні багатокімнатні будинки елліністичного часу. Серед знахідок багато ранньої розписної іонійської кераміки і кераміки елліністичного часу, а також монет, які чеканились в Ольвії.

У перші століття нашої ери на Березані продовжувало існувати поселення. Виявлено знахідки римського періоду: монети, червонолакову кераміку, плити з написами тощо. Із занепадом античного світу життя на острові припинилося.

За часів давньої Русі у Х-ХІІ ст. тут було слов'янське поселення, знайдено землянки, печі, велику кількість кераміки, прикрас (скляні браслети, застібки), залізної зброї.

На Березані знайдено єдиний відомий на території України надгробок з рунічним написом (XI-XII ст. ст.).

«Березанський камінь», надгробок із рунічним написом.

Запорожці використовували Березань як опорний пункт в морських походах проти Османської імперії. 7 листопада 1788 року козаки Чорноморського війська на чолі з військовим суддею Антоном Головатим штурмом взяли острів і змусили капітулювати гарнізон турецької фортеці. На честь цієї події згодом назвали кубанську станицю Березанська.

Березань — місце страти 6 (19 березня) 1906 лейтенанта Петра Шмідта і 3 матросів Чорноморського флоту — учасників повстання на крейсері «Очаків»[3]. 1968 року за проектом архітекторів Н.Галкина і В.Очаківського встановили пам'ятник страченим у південній частині острова — 15-метровий залізобетонний обеліск, що складається з трьох стилізованих під вітрила пілонів.

Через незаконні розкопки та розграбовування давніх пам'яток культури у вересні 2008 року на острові було виставлено охорону.[4] Але найбільшого руйнування археологічна пам'ятка зазнала, як повідомляється у фільмі Танці на кістках, у 2015 році.[5]

Острів Буян

За версією деяких дослідників (зокрема, А.Золотухина), саме острів Березань О. С. Пушкін зобразив у «Казці про царя Салтана», назвавши островом Буяном.

Галерея
  • Вид на острів з узбережжя села Рибаківка (з мису Аджіяск)
  • Вид в сторону обеліска Петру Шмідту
  • Острів Березань з повітря
  • Вид зі старого військового сховища на старі маяки
  • Судно поруч із островом

Див. також

Примітки
  1. М. Янко. Гомін землі: Загадки топоніміки. — К.: Веселка, 2000. — 128 с. ISBN 966-01-0012-4
  2. Коваль А. П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. Наук.-попул. вид. — К.: Либідь, 2001. — 304 с. — ISBN 966-06-0183-2
  3. Пам'ятка занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1761
  4. Острів Березань закрито для відвідувачів // ictv.ua, 20.09.2008)[недоступне посилання з червня 2019]
  5. 2015 году остров Березань подвергся наибольшим грабительским раскопкам за всю историю независимости Украины

Джерела і посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.