Оглоблін Олександр Олексійович

Олександр Оглоблін народився 29 липня 1891 року у Самарканді, Російська імперія. Він закінчив класичну гімназію в Полтаві і університет Св. Володимира в Києві. У студентські роки влітку працював в ентомологічному відділі Полтавської сільськогосподарської дослідної станції. В 1919 році в Києві він познайомився із знаним українським зоологом В. О. Караваєвим. Під час громадянської війни О. Оглоблін емігрував до Туреччини, а звідти — до Чехословаччини. Карловий університет у Празі надав йому ступінь доктора філософії (PhD) з зоології.

Оглоблін працював асистентом ентомологічного відділу у Національному музеї Праги, яким завідував Ян Обенбергер. Влітку 1925—1927 років він за дорученням Бюро ентомології міністерства сільського господарства США вивчав у Підкарпатті паразитів двох видів шкідливих комах — непарного шовкопряда і кукурудзяного метелика[1]. При цьому, виконавши завдання замовників, кожного року ще протягом 3-5 тижнів збирав комах для власних досліджень (трипсів і перетинчастокрилих-серфоїд).

Деталі своїх досліджень тієї пори він обоговорює в листуванні з російськими ентомологами та В. І. Вернадським, його знайомим з київських часів. Влітку 1927 року він, одужавши від хвороби очей, почав обробляти колекції трипсів, зібраних ним у Полтаві та тих, що зберігалися у Народному музеї в Празі і Зоологічному музеї Ленінграда.

У ті роки сім'я Оглобліних жила досить сутужно, можливості стабільно займатися ентомологією у нього не було. Це спонукало його шукати кращої долі. Після тривалих перемовин він прийняв пропозицію міністерства сільського господарства Аргентини і 19 січня 1928 року вирушив за океан.

В Аргентині він обійняв посаду ентомолога агрономічної станції поблизу Лорето, в тропічних лісах на півночі країни. Тут емігрант мав вивчати шкідників місцевих сільськогосподарських рослин — мате, рису, тютюну, цитрусових.

Втім, мінімальне кадрове і матеріальне забезпечення прикладних дослідень (приладами, хімікатами тощо) було майже відсутнім. Оглоблін займався збиранням і вивченням ентомологічних колекцій, хоча начальство скоса дивилося на такі заняття «чистою наукою». В ті роки Аргентина дуже потерпала він періодичних навал сарани. Влада вирішила зорганізувати спеціальну структуру для боротьби з шкідником. Новостворений (1937) Інститут дослідження сарани очолив Алехандро Оглоблін[2].

Він переїхав до Буенос-Айреса. Згодом, не полишаючи державної служби, ще й обіймав посаду професора зоології у столичному університеті (1939—1950). А. Оглоблін продовжував ентомологічні дослідження як систематик. У 1943—1944 гг. він одержав стипендію Коледжу штату Айова, США і вивчав ентомологічні колекції в Національному музеї в Вашингтоні. Збираючи польовий науковий матеріал, чимало їздив Південною Америкою. Зокрема, у 1950-х роках збирав комах на архіпелазі Хуан-Фернандес, в тому числі на відомому острові Робінзона Крузо[3].

Вчений був членом Американського (1944) та Російського (1927?) ентомологічних товариств, Аргентинської асоціації природничих наук, очолював Аргентинську асоціацію розвитку науки (1950)[2].

Помер ентомолог 18 вересня 1967 року в Буенос-Айресі. Разом з дружиною Валентиною Оглобліною вони виховали трьох доньок[4].

Ентомологічні досдідження О.Оглобліна були зосереджені у двох основних напрямах: вивчення саранових, розробка й організація захисту рослин від них; вивчення дрібних паразитичних перетинчастокрилих — хальцид (Chalcididae). Ці напрями були пов'язані: адже перша його праця, що вийшла друком іще у Празі, була присвячена саме паразитам яєць саранових[5]. Згодом він приділяв чималу увагу вивченню природних ворогів сарани, вбачаючи у них важливий фактор регуляції чисельності шкідника. Аби встановити, які фактори стимулюють утворення величезних зграй сарани, Оглоблін сконструював прилад, що дозволяв впливати на активність її личинок за допомогою автоматичної зміни світлового режиму[6]. Це дозволило встановити, що у аргентинського виду сарани задіяний такий самий біологічний механізм формування зграй, як і у євразійської сарани. При вивченні сарани він підтримував ділові контакти з провідним англійським вченим у цій царині — Борисом Уваровим, який теж емігрував з Росії.

На чилійському острові Робінзона Крузо О. Оглоблін відкрив декілька нових родів комах. На фото — представник одного з них, з роду Cremnomymar. Довжина його тіла — менше 1 мм. У комахи повністю відсутня передня пара крил, а задні сильно вкорочені і не придатні до активного польоту (рудиментарні). Безкрилість та короткокрилість  звичайні для мешканців океанічних островів, де панують сильні вітри[7]

Збираючи матеріал під час експедицій та вивчаючи музейні колекції, він описав як нові для науки 53 (!) роди і чимало видів дрібних паразитичних перетинчастокрилих. Один вид описаний ним разом з С. О. Мокржецьким, який зібрав для цього польовий матеріал в 1908 році поблизу Симферополя[8]. В 1929 році він описав два нові види за матеріалами, які зібрав у 1926 році у Закарпатті, між Хустом і Береговим[9].

На честь вченого названо три роди: Oglobinia Canals 1933 (косарики — Opiliones), Alexogloblinia Cortés 1944 (Двокрилі — Diptera) і Ogloblinisca Hedqvist 1968 (Перетинчастокрилі — Hymenoptera)[10].