Горбачевський Іван Якович
Іва́н Я́кович Горбаче́вський гербу Корчак[3] (5 травня 1854, с. Зарубинці, нині Тернопільський район Тернопільської області — 24 травня 1942, Прага) — український хімік, біохімік, гігієніст та епідеміолог, термінограф, громадсько-політичний, освітній діяч. Академік ВУАН (1925 р.), дійсний член НТШ. Іван Горбачевський — кандидат на Нобелівську премію з фізіології та медицини 1911 року[4]. Брат Антіна Горбачевського.
Іван Якович Горбачевський | |
---|---|
![]() Іван Якович Горбачевський Іван Горбачевський | |
міністр охорони здоров'я Цислейтанії | |
30 липня 1918 — 11 листопада 1918 | |
Монарх | Карл I та IV |
Президент | Макс Гусарек фон Гейнлейн |
Попередник | посада запроваджена |
Наступник | Ігнац Кауп |
міністр без портфеля Цислейтанії | |
30 серпня 1917 — 30 липня 1918 | |
Монарх | Карл I та IV |
Президент | Ернст Зайдлер фон Фойхтенеґ |
Попередник | Віктор Матая |
Наступник | Іван Жолгер |
член Палати панів Райхсрату Цислейтанії | |
1908 — 11 листопада 1918 | |
ректор Українського вільного університету | |
1931 — 1935 | |
Попередник | Андрій Яковлів |
Наступник | Олександр Колесса |
ректор Українського вільного університету | |
1923 — 1924 | |
Попередник | Станіслав Дністрянський |
Наступник | Федір Щербина |
професор кафедри хімії Українського вільного університету | |
1921 — 1939 | |
Попередник | посада запроваджена |
ректор Карлового університету | |
1902 — 1903 | |
Попередник | Ян Ладислав Сікора |
Наступник | Вінценц Строугал |
професор кафедри лікарської хімії Карлового університету | |
серпень 1883 — 1917 | |
Народився |
5 травня 1854 Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, СРСР |
Помер |
24 травня 1942[1][2] (88 років) Прага, Протекторат Богемії і Моравії[1][2] |
Похований | цвинтар «Шарка» |
Виборчий округ | член УНРади |
Відомий як | вчений, відкрив фермент ксантиноксидазу |
Місце роботи | Австрійський уряд і Віденський університет |
Країна |
![]() ![]() ![]() |
Національність | Українець |
Освіта | Віденський університет |
Alma mater | Віденський університет |
Батько | о. Яків Горбачевський |
Мати | Гонората Воїнська |
У шлюбі з | Емілія Білінська (1881) |
Діти | 2 доньки |
Брати | Антін Горбачевський |
Професія | хімік |
Релігія | греко-католик |
Нагороди |
![]() Орден Залізної Корони 3 ступеня |
Премії | кандидат на Нобелівську премію з фізіології та медицини (1911) |
Почесні звання | дійсний член НТШ (1899), Чеської академії наук і мистецтв (1912), ВУАН (1925) |
ebk.net.ua/Book/synopsis/ukrainska_elita/part2/008.htm | |
Життєпис

Іван Горбачевський народився 5 травня 1854 року в с. Зарубинцях, нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна (тоді Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія) у сім'ї священика УГКЦ, пароха Збаража о. Якова Горбачевського (1817—14.7.1875, Збараж[5]) гербу Корчак[3].
Закінчив Першу тернопільську класичну гімназію, під час навчання в якій став одним з перших членів гуртка «Громада», заснованого учнем 6 класу Іваном Пулюєм у січні 1863 року.[6]
Вивчав медицину у Віденському університеті (закінчив 1877 року, отримав ступінь доктора медицини). Під час навчання голова студентського товариства «Січ» (1875—1877 роки)[7].
У 1883—1917 роках упродовж 35-ти років був професором кафедри лікарської хімії Карлового університету в Празі. 1902—1903 роки (або 1903—1904 роки[7]) ректор Карлового університету; декан медичного факультету в 1889—1890, 1894—1895, 1904—1905, 1911—1912 роках.
Разом з Іваном Пулюєм організував товариство «Українська громада» у Празі, створив фонд допомоги студентам.
Протягом 1906—1917 років член Найвищої Державної Санітарної Ради в Чеському королівстві, з 1908 — радник цісарського двору[7], член Палати шляхти австро-угорського парламенту, 1917—1918 рр. перший етнічний українець — міністр охорони здоров'я Австро-Угорщини. З 1910 року почесний президент Українського лікарського товариства. У 1918 брав участь у діяльності Укр. парламент. репрезентації, зокрема у нараді щодо нац. держ. самовизначення Сх. Галичини. З 1919 року професор Українського вільного університету Відня, Праги (з 1921 р.). З 1924 року ректор Українського вільного університету.
У жовтні 1926 очолив оргкомітет Першого українського наукового з'їзду, який відбувся у Празі.
Помер 24 травня 1942 року у Празі, похований з родиною[8] поблизу костелика св. Матея на празькому цвинтарі «Шарка» (чеськ. Šárka).[9]
Доробок


Автор понад сорока ґрунтовних наукових праць переважно експериментального характеру з біологічної хімії.
Перша ж наукова праця «Синтез сечової кислоти» (1882 р.)[7][10] принесла Горбачевському наукове визнання. Вперше у світі 28-літній українець синтезував сечову кислоту з гліцину, що до того не вдавалося нікому, хоча над цим питанням працювали всесвітньо відомі науковці, зокрема Е. Фішер, В. Траубе, О. Розен та інші.[11]
Одним з перших вказав, що амінокислоти є складовими білків; встановив шляхи утворення сечової кислоти в організмі. Відкрив фермент ксантиноксидазу (1888 р.[7]). Його заслугою стало також те, що запропонував нову методику визначення місткості азоту в сечі та інших речовинах.
Один із фундаторів української хімічної термінології на народній основі (праця «Увага о термінольоґії хемічній» (1905)).
Підготував 2 томи підручника орґанічної та неорґанічної хімії українською мовою; І-й «Орґанічна хімія» опублікований 1924 року в Празі[7].
За значні наукові заслуги вченого пошановано званням дійсного члена ВУАН (з 1925 р.) в Радянській Україні, дійсний член НТШ (1899 р.)[7].
Написав 4-томний підручник лікарської хімії чеською мовою (1904—1908 роки).
Є одним зі співавторів Наукової енциклопедії Отто (чеськ. Ottův slovník naučný)[12] — найбільшої енциклопедії чеською мовою.
Іван Горбачевський став засновником міністерства і першим міністром здоров'я Австро-Угорщини. Більше того, це міністерство, яке спеціалізувалося винятково на охороні здоров'я, стало першим в Європі[13] і світі[14]. За проектом розбудови та програми дії цього міністерства пізніше розбудувалися міністерства здоров'я Англії, Франції та інших держав.
Вшанування
- 1992 р. Тернопільський медичний інститут названий іменем Івана Горбачевського;
- На фасаді ТНМУ встановлено пам'ятну таблицю;
- У Львові та Івано-Франківську є вулиця Горбачевського;
- Школа в рідному селі Зарубинці названа іменем Івана Горбачевського[7];
- Там само діє Музей-садиба Івана Горбачевського;
- Міжнародний рік Івана Горбачевського, проголошений ЮНЕСКО (2004);
- Від 2004 року в музеї-садибі в Зарубинцях (Тернопільська область) проводять «Горбачевські читання»; викладачі й студенти ТНМУ виступають із доповідями, повідомленнями та спогадами про видатного вченого[15].
- Пам'ятник І. Я. Горбачевському на біля корпусу Тернопільського державного медичного університету на вул. Руській (2004, скульптор — О. Маляр архітектор — Р. Білик);
- Поштова марка, присвячена 150-річчю (наклад — 649 тис. штук, 2004);
- Інфекційна лікарня ім. Горбачевського в м. Херсоні.
Світлини
- Меморіальна дошка Івана Горбачевського на вулиці Горбачевського у Львові
- Меморіальна дошка Іванові Горбачевському у Відні
Примітки
- Czech National Authority Database
- Wien Geschichte Wiki — Wien: 2014.
- Гонський Я. Іван Горбачевський у спогадах і листуваннях (нарис). — Тернопіль : Укрмедкнига, 2004. — С. 138.
- Nomination Archive. NobelPrize.org (амер.). Процитовано 7 серпня 2019.
- Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv : Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — S. 143. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- Окаринський В. Землі нинішньої Тернопільщини в Новий час (кінець XVIII ст.—1914 р.) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 78. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Мельничук Б. Горбачевський Іван Якович… — С. 393.
- Родина Горбачевських та Костівих на сайті Український меморіал.
- Jan (Ivan) Horbaczewski 150. výročí narození (чес.)
- Horbaczewski, Johann (1882-07). Synthese der Harnsäure. Berichte der deutschen chemischen Gesellschaft (нім.) 15 (2). с. 2678–2678. doi:10.1002/cber.188201502236. Процитовано 28 січня 2020.
- Hitchings, G. H. (1978). У Kelley, William N.; Weiner, Irwin M. Uric Acid: Chemistry and Synthesis. Uric Acid 51. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. с. 1–20. ISBN 978-3-642-66869-2. doi:10.1007/978-3-642-66867-8_1.
- Q2041543: Наукова енциклопедія Отто
- Володимир Гонський. Людина і нація: Іван Горбачевський та інші // Українська правда, Історична правда. 26 вересня 2013
- Ігор Мельник. Перший у світі міністр охорони здоров'я // Збруч. 16.05.2014
- Кафедра медичної біохімії // Майбутнє твориться сьогодні (2007—2012) [Текст] / [М. А. Андрейчин, С. М. Андрейчин, Л. С. Бабінець та ін.]. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2012. — С. 214.
Література та посилання
Енциклопедична література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Головацький І. Д. Горбачевський Іван Якович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 159. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Мельничук Б. Горбачевський Іван Якович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 393. — ISBN 966-528-197-6.
- Головацький І. Д. Горбачевський Іван Якович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 188. — ISBN 966-02-3966-1.
Інше
- Выдающиеся химики мира: Биогр. справочник / В. Волков, Е. Вонский, Г. Кузнецова. — М., 1991. (рос.)
- Гонський Я. І. Іван Горбачевський у спогадах і листуваннях / Терноп. держ. мед. акад. ім. І. Я. Горбачевського. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. — С. 176—182.
- Абліцов В. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К. : КИТ, 2007. — 436 с.
- Лахманюк Т. Іван Горбачевський: науково-педагогічна та громадсько-політична діяльність. — Тернопіль: Вектор, 2012. — 159 с.
- Його ім'я носить університет / Крізь призму минулого до сьогодення / [Корда М. М., Федонюк Л. Я., Паламарчук А. І. та ін.]; за ред. М. М. Корди, Л. Я. Федонюк. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2017. — С. 10—11.
- Бабічук І. В. Наукова та педагогічна діяльність академіка ВУАН І. Я. Горбачевського в контексті розвитку біохімічної науки (кінець ХІХ ст. — 40-ві роки ХХ ст.). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 — історія науки і техніки. — Київ: Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук, 2017. — 214 с. (див. тут)
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; ред. кол.: Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна (голова), В.І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – 616 c. – URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146
Посилання
- Kurzbiografie Horbaczewski (Horbačevskyj), Ivan Dr. med.(нім.)
- Шендеровський В. Він був першим міністром охорони здоров'я у світі — Іван Горбачевський / Василь Шендеровський. Нехай не гасне світ науки. Книга перша.
- Biographie in http://portal.unesco.org/