Карл Гутенбергер

Карл Міхаель Гутенбергер (нім. Karl Michael Gutenberger; 18 квітня 1905, Ессен8 липня 1961, Ессен) — німецький офіцер, обергруппенфюрер СС, генерал військ СС і поліції.

Карл Гутенбергер
нім. Karl Gutenberger
Народився 18 квітня 1905(1905-04-18)
Ессен, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 8 липня 1961(1961-07-08) (56 років)
Ессен, Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна  Німеччина
 Німеччина
 Німецька імперія
Діяльність політик
Знання мов німецька
Членство СА
Посада депутат Рейхстагу Веймарської республікиd і депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання  Обергруппенфюрер СС,
 генерал поліції (30 липня 1944),
 генерал військ СС (16 листопада 1944)
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Золотий партійний знак НСДАП
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
За поранення (нагрудний знак)
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»

Біографія

Після закінчення школи служив в банку. У 1925 році вступив в НСДАП (квиток № 25 249) і СА. З 1930 року — співробітник «Національної газети» в Ессені. У 1925-33 роках займав керівні пости в СА Рура. У листопаді 1932 року обраний депутатом Рейхстагу від Західного Дюссельдорфа (вдруге обраний в листопаді 1933 року). У 1932-33 роках — член Прусського ландтагу. З вересня 1933 року — командир 74-ї бригади СА (Везель), з квітня 1934 року — 173-ї бригади (Дуйсбург), з березня 1937 по грудень 1939 року — 73-ї бригади (Ессен). З 1 травня 1937 року — поліцай-президент Дуйсбурга. 1 червня 1940 року переведений з СА в СС (посвідчення № 372 303). З листопада 1939 по 29 червня 1941 року — поліцай-президент Ессена. З 1 травня 1941 року — вищий керівник СС і поліції «Захід» (Мюнстер). У листопаді 1944 року Генріх Гіммлер призначив Гутенбергера інспектором з формування частин «Вервольф». У травні 1945 року інтернований союзниками. У жовтні 1948 року англійським військовим трибуналом за звинуваченням у примусовому використанні робочої сили засуджений до 12 років в'язниці, а в 1949 році за розстріли полонених — ще до 4 років. У травні 1953 року звільнений.

Звання

Нагороди

Література

  • Essener Köpfe - wer war was?, Verlag Richard Bracht, Essen 1985, ISBN 3-87034-037-1
  • Klee E., Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Fischer, Frankfurt am Main 2007. ISBN 978-3-596-16048-8
  • Birn R.B., Die Höheren SS- und Polizeiführer. Himmlers Vertreter im Reich und in den besetzten Gebieten. Droste Verlag, Düsseldorf, 1986. ISBN 3-7700-0710-7

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.