Карл Дурспект

Розпочинав виступи в аматорській команді «Норт Відень 1912», зі складу якої перейшов у «Адміру» (Відень). У 1932 році у 18-річному віці зіграв у складі команди у кубку Австрії у матчі 1/16 фіналу проти команди «Расеншпортфройнде» (3:1) і відзначився забитим голом[2]. У підсумку «Адміра» виграла кубок, хоча Дурспект жодного матчу у тому розіграші більше не зіграв, я і в чемпіонаті Австрії, переможцем якого також став клуб «Адміра».

У наступному сезоні Дурспект уже регулярно грав, на його рахунку 12 матчів і 8 голів, а команда посіла третє місце. У 1934 році разом з командою завоював титул чемпіона Австрії. Зіграв у сезоні 5 матчів і забив 2 голи, а «Адміра» на два очка випередила «Рапід»[3]. У кубку країни не грав, тому лише умовно може вважатися його переможцем.

Того ж 1934 року «Адміра» дісталась фіналу кубка Мітропи. У першому раунді його клуб переміг «Наполі» (0:0, 2:2, 5:0), у чвертьфіналі — празьку «Спарту» (4:0, 2:3, Карл забив два голи у другій грі), у півфіналі туринський «Ювентус» (3:1, 1:2). У фіналі «Адміра» зустрілась ці ще одним італійським клубом — «Болоньєю». У першому матчі без участі Карла команді вдалося переломити гру і здобути вольову перемогу з рахунком 3:2. У матчі-відповіді Дурспект повернувся в склад, змінивши Антона Шалля, а «Адміра» поступилась з рахунком 1:5[4]. Загалом зіграв у турнірі 7 матчів і забив 3 голи.

У сезоні 1934/35 «Адміра» стала другою у чемпіонаті. У кубку Мітропи команда перемогла у першому матчі угорську Хунгарію 3:2, а Дурспект забив один з голів. Проте у матчі-відповіді угорці взяли реванш з рахунком 7:1 і пройшли далі. Чемпіонський сезон 1935/36 Карл розпочав в «Адмірі», зіграв 3 матчі і забив 1 гол, після чого перейшов у команду «Руан». Грав у нападі разом з зірками французького футболу того часу Жаном Ніколя і Роже Рьйо. У 1936 році команда забила 119 голів у другому дивізіоні і вийшла в елітну лігу. У першому дивізіоні клуб протягом двох наступних сезонів займав високе четверте місце.

Серед сезону 1938/39 років після повернувся до «Адміри». Клуб потрапив у фінальний турнір чемпіонату Німеччини. «Адміра» виграла групу, що складалась з чотирьох команд і потрапила у півфінал. В 1/2 фіналу клуб здолав з рахунком 4:1 «Гамбург», а Дурспект забив 2 голи. У фіналі «Адміра» зустрічалась з найсильнішою німецькою командою того часу — «Шальке». Матч для віденців завершився розгромною поразкою від гельзенкірхенців — 0:9. Карл загалом зіграв 5 матчів, у яких забив 4 голи[5].

У роки Другої світової війни грав у клубах «Флорідсдорфер» і «Маркердсдорф». У 1945—1948 роках знову грав за «Флорідсдорфер». Його партнером був молодий Ернст Оцвірк, який називав Карла своїм кумиром 1930-х років.

У складі збірної Австрії дебютував у травні 1935 року поєдинку зі збірною Чехословаччини (0:0)[6]. За місяць відзначився забитим голом у матчі з командою Угорщини, програному з рахунком 3:6[7]. Більше в збірній не виступав.

Також виступав у складі збірної Відня. Дебютував у 1934 році поєдинку проти збірної Праги (4:2)[8]. У 1935 році відзначився голом у поєдинку зі збірної Братислави (6:2)[9].

Розпочав тренерську кар'єру в клубі «Вімпассінг» у 1950 році. Після цього два сезони керував командою «Лундс» зі Швеції. Один сезон провів у швейцарському клубі другого дивізіону «Локарно», з яким посів 10 місце. Працював в командах «Отвідабергс» та «Ян» (Регенсбург).

Два сезони провів у 1961-1963 у грецькому ПАОКу, з яким посів 6 і 4 місця у чемпіонаті. У сезоні 1964/65 вперше був тренером в команді в австрійської ліги «Грацер». Пізніше керував командами «Рапід» (Лінц), норвезькою «Старт» (Крістіансанн) і знову «Грацером». Завершив кар'єру в шведському «Будені» у 1975 році.