Карл Дібіч

Дібіч народився 3 січня 1899 року в місті Ганновер, Німеччина. Там же він вступив до школи мистецтв, навчання в якій було перервано через війну, що почалася. У 1915 році Дібіч був зарахований до Імператорського Німецького Флоту. Нагороджений Залізним хрестом 2-го класу. Після війни Дібіч завершив навчання в якості художника в тій же школі мистецтв в Ганновері, звідки він був покликаний у флот.

Деякий час він працював у торгівлі, але потім вирішив відновити художню освіту, і вступив до Академії образотворчого мистецтва в Мюнхені 29 жовтня 1919 року.

1 травня 1920 року Дибич вступив в НСДАП, його членський номер був 1436. З 1920 по 1923 рік він був членом Фрайкора. Він завершив свою формальну освіту в 1925 році, а потім кілька років жив і працював у Мюнхені як живописець і графік.

Коли нацисти прийшли до влади в 1933 році, Дібіч зі своєю сім'єю переїхав до Берліна і там вступив в Reichsverband Bildenden Künstler Deutschlands (Національна асоціація німецьких художників). У листопаді 1933 року він вступив в СС. Пізніше, в 1937 році, він повернувся в НСДАП, отримавши партійний квиток під номером 4 690 956.

Дібіч відкрив і служив директором фабрики художнього фарфору Porzellan Manufaktur Allach в 1936 році до передачі фабрики у відомство СС і переїзду її в Дахау. У тому ж році він створив Почесний кинджал СС і Почесну шпагу рейхсфюрера СС, поряд з багатьма іншими регаліями СС. У 1938 році він отримав одну з найвищих нагород на художній виставці в Мюнхені за картину під назвою «Mutter» (Мати). У 1939 році Дибич розробив логотип Аненербе і хрести для офіцерів СС. У травні 1939 року він створив вікно для зовнішньої частини купола на соборі «Кеніг-Гайнріх» в Кведлінбурзі. Дибич є автором зовнішнього вигляду багатьох німецьких марок, випущених в Третьому рейху.

Окрім того, що Дібіч був художником, він досяг чималих висот в армійській кар'єрі, будучи офіцером запасу Ваффен-СС в ході Другої світової війни. Також він був приписаний до 3-ї танкової дивізії СС «Тотенкопф», дивізії вермахту «Велика Німеччина», 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг» і вищим керівництвом поліції Італії. 20 квітня 1944 року Дібіч був зведений в ранг Оберфюрер СС.

Помер в 1985 р.

• Залізний хрест 2-го класу
• Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня[4]
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Німецький кінний знак
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
• Почесний кут старих бійців
• Кільце «Мертва голова»
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу
• Залізний хрест 1-го класу
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі

• Gabriele Huber. Die Porzellan-Manufaktur Allach-München GmbH — eine «Wirtschaftsunternehmung» der SS zum Schutz der «deutschen Seele». Jonas Verlag, Marburg 1992, ISBN 3-89445-132-7
• Ernst Klee. Das Kulturlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945, Fischer, Frankfurt 2007, ISBN 978-3-596-17153-8, S. 100.
• Saur allgemeines Künstlerlexikon (AKL). Die Bildenden Künstler aller Zeiten und Völker, Bd. 27. Saur, München und Leipzig 2000., ISBN 3-598-22767-1