Карнак (Єгипет)
Карнак — єгипетське село за два з половиною кілометри на північ від Луксора, на місці староєгипетських Фів. Воно займає приблизно половину території великого храму Амона — Іпет-Сут (Опет, Opet), який почав будуватися в XX ст. до н. е. і служив основним державним святилищем протягом всієї історії Нового царства. Цей храм був сполучений з Луксорським храмом на березі Нілу мощеною алеєю сфінксів.
| Карнак | |
|---|---|
| Стародавні Фіви та їх некрополь Ancient Thebes with its Necropolis [1] | |
| Світова спадщина | |
.jpg.webp) Карнак | |
| 25°43′06″ пн. ш. 32°39′28″ сх. д. | |
| Країна |
 Єгипет |
| Тип | Культурний |
| Критерії | І, ІІІ, VI, |
| Об'єкт № | 87 |
| Регіон | Арабські країни |
| Зареєстровано: | 1979 (3 сесія) |
|
| |
| |
 Карнак у Вікісховищі | |
Храм Амона-Ра
Всі періоди єгипетської історії XVI–XI ст. до н. е. залишили тут сліди; кожен фараон — не виключаючи навіть гіксоської династії, старався увічнити тут своє ім'я. Зерно являє святилище головного храму, засноване при Сенусерті I і добудоване Тутмосом III, який відкрив його на обидві сторони і додав ще інше, на сході, з великою гіпостильною залою, на стінах якого накреслив знамениту царську таблицю з анналів, які зараз частково знаходяться в Парижі.
Спорудження решти частин східної половини храму належить іншим царям XVIII династії. Краще збереглася відокремлена провулком західна половина храму, що складається: а) з спорудженого при XIX династії великої (5000 кв. м) гіпостильної зали і б) з вибудуваного при Бубастідах величезного (8160 кв. м) перистильного двору. В цей двір були включені малі храми: Рамзеса III, стіна якого перетинала південну огорожу двору, і Сеті II — в північно-західному куті. Зовнішні стіни цієї частини храму покриті цікавими написами і зображеннями: на південній стороні двору знаходиться відомий переможний пам'ятник Шешонка після палестинського походу проти Ровоама. На північній стіні гіпостильної зали — військові подвиги Сеті I в Ханаані і Амореї і тріумф його, а на південній стіні — подвиги Рамсеса II і так званий епос Пентаура.
Договір з хеттами накреслений на сусідній огорожі, починає собою цілий ряд дворів і пілонів, вибудуваних різними царями XVIII–XX династій і прямують на південь, до алеї сфінксів — дромоса нової серії храмів, який також оточений муром і споруджений на березі підковоподібного священного озера Єшер. Головний з них, вибудуваний Аменхотепом III, присвячений матері Амона — Мут. На захід від ряду дворів — невеликий витончений храм Хонсу, заснований Рамзесом III і має перед собою споруджений при Птолемеях пілон і алею сфінксів, у напрямку до Луксору; ще західніше — маленький храм богині Нілу, Апет, який тепер є музеєм.
На схід від ряду дворів — священне озеро, яке слугувало для процесій барки Амона. На північ від головного храму, в особливій огорожі — третя група святилищ; головне, на честь Монту, засноване Аменхотепом III. Звідси на північ йде також алея сфінксів. Нектанеб, незважаючи на перські утиски, встиг спорудити пілон на схід від стародавнього святилища, яке, таким чином, виявилося в самому центрі будівель. Пошкодження, нанесені Артаксерксом III, були виправлені першими Птолемеями, але при останніх почалося падіння храму, остаточно завершилося землетрусом 27 р. до н. е.
Галерея
Статуя фараона Рамсеса II. Біля ніг його улюблена дочка - Меріт-Амон, яка була четвертою дочкою великого фараона Рамсеса II і третьою дочкою його головної дружини Нефертарі Меренмут
Велика гіпостильна зала
Загальний вид
Один зі священних ставків