Кароліна Шампетьє
Кароліна Шампетьє́, також Каролін Шампетьє (фр. Caroline Champetier; нар. 16 липня 1954) — французька кінооператорка, режисерка та сценаристка. Лауреатка премії «Сезар» за найкращу операторську роботу 2011 року за фільм Про людей і богів[1].
Кароліна Шампетьє | |
---|---|
фр. Caroline Champetier | |
Дата народження | 16 липня 1954 (67 років) |
Місце народження | Париж, Франція |
Громадянство | Франція |
Професія | оператор |
Alma mater | Інститут перспективних досліджень кінематографаd |
Роки активності | 1979 — наш час |
Діти | Alice de Lencquesaingd |
IMDb | ID 0005667 |
Нагороди та премії | |
Сезар (2011) / Премія «Люм'єр» (2011) |
Зовнішні зображення | |
---|---|
Фото Кароліни Шампетьє | |
Життєпис
Закінчила Державну Вищу школу кінематографічних досліджень IDHEC. У кількох фільмах першої половини 1980-х років була асистентом Вільяма Любчанського. Як самостійний оператор виступила у 1979, починала з кінематографістами нової хвилі, згодом працювала з видатними режисерами, представниками авторського кіно декількох поколінь. Знімає як ігрові, так і документальні стрічки, працює на телебаченні. Нині — викладачка кіношколи La fémis.
Автор декількох кіносценаріїв, знімалася як акторка (зокрема, у Нобухіро Сува). Зняла кілька фільмів як режисерка, один з них (Високий приплив, 1999) отримав Золотого лебедя на Кабурському кінофестивалі романтичних фільмів як найкращий короткометражний фільм. У 2013-му був показаний її біографічний телефільм Берта Морізо (режисер і оператор).
Кароліна Шампетьє є членкинею Французької асоціації кінооператорів (AFC), у 2009—2012 роках була її президентом[2].
Кароліна Шампетьє від актора Луї-До де Ланкесе має доньку, акторку Алісу де Ленксен[3].
Вибіркова фільмографія
- Оператор
Рік | Назва | Оригінальна назва | Режисер/Примітки |
---|---|---|---|
1981 | Північний міст | Le pont du Nord | Жак Ріветт |
1982 | Дуже рано, надто пізно | Trop tôt, trop tard | Даніель Ює, Жан-Марі Штрауб |
1982 | Всю ніч | Toute une nuit | Шанталь Акерман |
1984 | Класова свідомість | Klassenverhältnisse | Даніель Ює, Жан-Марі Штрауб |
1986 | Чорна серія, епізод Велич і падіння кінокрамнички | Série noire | Жан-Люк Годар |
1987 | Арія, епізод Арміда | Aria | Жан-Люк Годар |
1987 | Тримайся правої сторони | Soigne ta droite | Жан-Люк Годар |
1988 | Сила слова | Puissance de la parole | Жан-Люк Годар |
1988 | Банда чотирьох | La bande des quatre | Жак Ріветт |
1989 | П'ятнадцятирічна дівчинка | La fille de 15 ans | Жак Дуайон |
1990 | Останні години тисячоліття | Les dernières heures du millénaire | Седрік Кан |
1990 | Розчарована | La désenchantée | Бенуа Жако |
1991 | Я більше не чую гітари | J'entends plus la guitare | Філіп Гаррель |
1991 | Блага звістка Марії | L'annonce faite à Marie | Ален Кюні |
1992 | Часовий | La sentinelle | Арно Деплешен |
1993 | Діти грають в Росію | Les enfants jouent à la Russie | Жан-Люк Годар |
1993 | На жаль, мені… | Hélas pour moi | Жан-Люк Годар |
1995 | Самотня дівчина | La fille seule | Бенуа Жако |
1996 | Понетта | Ponette | Бенуа Жако |
1998 | Школа плоті | L'école de la chair | Бенуа Жако |
1998 | Аліса та Мартен | Alice et Martin | Андре Тешіне |
1998 | Напам'ять | Par coeur | Бенуа Жако, документальний |
1999 | Вітер в ночі | Le vent de la nuit | Філіп Гаррель |
2001 | Прямо на захід | Carrément à l'Ouest | Жак Дуайон |
2004 | До скорого! | À tout de suite | Бенуа Жако |
2004 | Земля обітована | Promised Land | Амос Гітай |
2004 | Принцеса Марі | Princesse Marie | Бенуа Жако, телевізійний |
2005 | Бездоганна пара | Un couple parfait | Нобухіро Сува |
2006 | Недоторканний | L'intouchable | Бенуа Жако |
2008 | Потім ти зрозумієш | Plus tard tu comprendras | Амос Гітай |
2008 | Нанайо | Nanayomachi | Наомі Кавасе |
2008 | Вілла Амалія | Villa Amalia | Бенуа Жако |
2008 | Токіо!, епізод Лайно | Tokyo! | Леос Каракс |
2010 | Шлюб утрьох | Le mariage à trois | Жак Дуайон |
2010 | Про людей і богів | Des hommes et des dieux | Ксав'є Бовуа; • Премія «Сезар» за найкращу операторську роботу • Премія «Люм'єр» найкращому оператору • Номінація: Європейський кіноприз за найкращу операторську роботу |
2011 | Спорт для дівчат | Sport de filles | Патрісія Мазюї |
2012 | Корпорація «Святі мотори» | Holly Motors | Леос Каракс • Номінація: Премія «Сезар» за найкращу операторську роботу |
2012 | Анна Арендт | Маргарете фон Тротта | |
2013 | Останній з неправедних | Le Dernier des injustes | Клод Ланцман |
2014 | Ціна слави | La Rançon de la gloire | Ксав'є Бовуа |
2015 | Антиквар | L'Antiquaire | Франсуа Марґолін |
2016 | Невинні | Les Innocentes | Анн Фонтен • Номінація: Премія «Сезар» за найкращу операторську роботу |
2016 | Берегині | Les gardiennes | Ксав'є Бовуа • Номінація: Премія «Сезар» за найкращу операторську роботу |
2021 | Аннетт | Annette | Леос Каракс |
Примітки
- Libiot, Eric (26 лютого 2011). César 2011: Tout le monde il est beau, tout le monde il a gagné... ou presque. L'Express. Процитовано 13 лютого 2015.
- Caroline Champetier, nouvelle présidente de l’AFC. AFC. Процитовано 10 травня 2015.
- Alice de Lencquesaing. Canal+. Процитовано 10 травня 2015.
Посилання
- Кароліна Шампетьє на сайті IMDb (англ.)
- Кароліна Шампетьє[недоступне посилання з липня 2019] на сайті Французької сінематеки