Кароліна (селище)

Через селище тече річка Устя, ліва притока Південного Бугу.

Колись на території нашого району було досить знане село Ладуби по дорозі Вінниця—Умань. 1891 року канцелярія залізниць Російської імперії звернулась з проханням до княгині Марії Щербатової, а також і до інших поміщиків: виділити з своїх земель /неугідь і угідь/ для розвитку Південно-Західного краю під будівництво залізниці Вінниця-Гайворон земельні ділянки. Більшість із них навідріз відмовились від цього. М. Щербатова виявилась майже винятком з числа багатьох землевласників, яка без примусу подала руку розвитку економіки нинішньої Вінницької області.

Марія Григорівна власноруч підписала всі папери про виділення земель, пустошів, лісів майже з-під Вінниці аж десь до Гайворона. У 1892 році будівництво розпочалось з боку Вінниці і Гайворона. У березні-квітні 1893 року біля с. Ладуби розпочали будувати склади, насипне полотно залізничної колії, прокладати рейки. У червні рушив перший поїзд. Дорогу будував німецький інженер, який на даній дорозі три станції назвав іменами своїх дітей: Фердинанди, Кароліни, Генріетти. В той час наше селище називалось Кароліно.

Села тоді як такого не існувало. На території нього біля станції стали будувати склади.

У 1918 році територію нашого села захопили австрійсько-німецькі війська. В березні-квітні війська гетьмана Скоропадського взяли владу в свої руки. На короткий час встановилась радянська влада.

Потім знов була встановлена Українська Народна республіка. У 1919 році територію захопили денікінські війська.

У 1920 році в березні-травні — білополяки.

У травні 1920 року була вже встановлена радянська влада.

У березні 1930 року утворено колгосп «3-й вирішальний» до складу якого входило с. Кароліна і станція Кароліна.

На станції до кривавої 2-ї світової війни утворилось сільське споживче товариство. З 22 липня 1941 року Кароліна була захоплена німецько-фашистськими військами. Тут був створений концтабір для військовополонених. 14 березня 1944 року місце німецьких загарбників заступили московські, залізничну станцію очолив Каплун Ісаак Якович.

Увесь післявоєнний час робочий люд невтомно працював, відновлювали станцію і склади, згодом почали забудовувати селище. На даний час село Кароліна складається з трьох вулиць, прилеглих до станції «Кароліна», зі складу села Кароліни відділилось село Зеленянка.

На території села побудовано комбікормовий завод, заготзернівський прийомний пункт, був вугільний склад, є Вторчормет.

У 1990—1991 році — побудовано і відкрито школу-сад і передано на баланс Зарудинецької сільської ради.

З 14 грудня 2015 року відновлено приміський поїзд «Гайворон-Вінниця». Проїзд пенсіонерам безкоштовний. З липня 2016 року курсують плацкартні вагони, збільшено частоту курсування: по пн., ср., пт.

• Зару́динці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.501

• Погода в селі Кароліна

1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 31 жовтня 2021.