Каслі

Каслі́ (рос. Касли, башк. Ҡаслы) — місто (з 1942) в Росії, адміністративний центр Каслинського району Челябінської області. Широко відоме завдяки прославленому каслинському литву (ливарний завод, котрий нині належить ВАТ «Мечел»).

місто Каслі
Герб міста Прапор міста
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Челябінська область
Код ЗКАТУ: 75421000000
Код ЗКТМО: 75626101001
Основні дані
Час заснування 1747
Населення 16 488 осіб (2016)
Площа 39,76 км²
Поштовий індекс 456830–456835
Телефонний код +7 35149
Географічні координати: 55°53′00″ пн. ш. 60°45′00″ сх. д.
Влада
Міський голова Григорій Карагодін
Мапа

Каслі


 Каслі у Вікісховищі

Загальні відомості

Місто Каслі є районним центром Каслинського муніципального району. Знаходиться на відстані 90 км на північний захід від Челябінська, 92 км на південь від Єкатеринбурга. На східному схилі Середнього Уралу, серед озер Великі Каслі, Малі Каслі, Іртяш, Сунгуль і Кірети. Висота міста над рівнем моря — 232 м. Кількість населення міста Каслі і підпорядкованих його адміністрації населених пунктів — 16 526, зокрема місто Каслі — 16 488 (дані 2016 р).

Походження назви

Походження топоніма Каслі не з'ясоване. Однією з тюркських говірок слово Каслі означає дорожна вода. Що може бути пов'язане з давньою сибірською дорогою, яка в документах згадується під назвами Стара, Казанська і Уральська, і проходила між озерами Іртяш і Каслі («Справа про спірні землі башкир на сибірській стороні Уралу 1695—1696 р.»). Існує також версія фіно-угорського походження від мансійського слова хаслі мох. Можливо також, що назва виникла через те, що тут проживали Касьяни — так називали каторжників-утікачів. Останні археологічні дослідження показали, що на цій території проживали також і предки індоєвропейців, а саме́ слово каслі може значити, що на цьому місці було укріплення. Подібні за звучанням слова, зі значенням фортеця, існують і у сучасних індоєвропейських мовах.

Історія

Археологічні знахідки свідчать про існування у Каслинському районі поселень бронзової і ранньої залізної доби. Це були групи племен гамаюнської і іткульської культур. Сліди древньої металургії знайдені у районі Каслинсько-Іртяшської системи озер.

Заснування Каслей відноситься до періоду промислового освоєння Південного Уралу. Датою заснування вважається 1747 рік, коли купець Яків Коробков заклав чавуноплавильний завод. Разом із купцем для роботи на заводі прибули 290 душ поселенців «таких, що не пам'ятають родства». Із часом завод привабив велику кількість майстрів із Тули і Олонецьких заводів. Серед поселенців було багато старообрядців. Практично уся подальша історія поселення у значній мірі повʼязана із заводом. У 1773 році завод і усе поселення приєдналось до Пугачовського повстання. 1815 року у місті сталась масштабна пожежа. Згоріла більша частина будинків. 1848 року місто пережило епідемію холери. Протягом усього дореволюційного періоду завод багатократно міняв власників, розвивалось виробництво, розроблялись нові родовища сировини довкола поселення. Відбувались гоніння і судові процеси над старообрядцями. Радянська влада остаточно встановлена у 1919 році. 1942 року поселенню надано статус міста. Перед цим село мало офіційну назву — «Каслинський завод». Із 1944 року місто стає районним центром.

1962 року місті влаштовано музей художнього литва. (Каслинський історико-художній музей). Розміщений у колишньому будинку купця Лежнева, збудованому в середині XIX ст. Нині у музеї зберігається 21 тис. експонатів, бібліотека на 6 тис. томів, нумізматична колекція. У 1989 році відкрито філіал — садибу скульптора А. В. Чиркіна. Музей провадить науково-дослідницьку роботу.

Населення

Чисельність населення
1931[1]1939[1]1959[2]1967[1]1970[3]1979[4]1989[5]
17 50021 30021 83721 00020 67221 16621 530
1992[1]1996[1]1998[1]2002[6]2003[1]2005[1]2006[1]
21 20019 70019 40019 09119 10018 60018 400
2007[1]2008[7]2009[8]2010[9]2011[10]2012[11]2013[12]
18 30017 62417 93216 96916 95516 87916 776
2014[13]2015[14]2016[15]2017[16]
16 70816 63716 48816 263

Економіка

Основою економіки міста Каслі є чорна металургія. Відомий каслинський радіозавод — ВАТ «Радій», евакуйований з Харкова восени 1941 року. Нині завод виготовляє засоби пожежної сигналізації, спецтехніку для міністерства оборони, побутову техніку. У місті також є рибозавод, швейна фабрика, дослідницький лісгосп.

Транспорт

Каслі сполучені із обласними центрами автодорогою Челябінськ-Єкатеринбург через відгалуження у с. Тюбук. Відстань до Челябінська автодорогами — 124 км. До залізничної станції Маук (залізничної лінії Єкатеринбург-Челябінськ) — 25 км. Від станції Маук до Челябінська залізницею — 113 км. До Єкатеринбурга — 102 км.

ТЗОВ «Каслинское АТП» здійснює перевезення на внутрішньоміських, внутрішньорайонних і міжміських маршрутах. Автовокзал (МП «Каслинский автовокзал») знаходиться за адресою: вул. Леніна, 71.

Архітектура

Із часів заснування, у місті частково збереглось планування характерне для монофункціональних заводських поселень. Центр сформований довкола головної вулиці — вулиці Леніна. Розташування серед озер і заболочених територій значною мірою обмежує територіальний розвиток. Пам'ятки архітектури представлені в основному особняками XIX ст., що належали купцям і місцевим промисловцям. Збереглись також три храми, кілька пам'яток промислової архітектури. Значимими для обличчя міста стали і деякі споруди радянського і пострадянського періодів. Зокрема Палац культури ім. І. М. Захарова із зимовим садом (1982), фізкультурно-оздоровчий комплекс (1997), 6-поверховий 90-квартирний житловий будинок складної ламаної конфігурації (1999), «Челіндбанк» (1995), Податкова інспекція (1997).

Памʼятки архітектури

  • Особняк Трутнєва на вулиці Комуни. Памʼятка архітектури кінця XIX ст. Збудований на розі вулиць Базарної і Верхньої. В радянський час у будинку розміщувалась бібліотека. Нині будинок у приватній власності. Внаслідок кількох реконструкцій памʼятка втратила первинний вигляд.
  • Особняк Сирєйщикова на перехресті вулиць Революції і Комсомольської (раніше — Базарної і Верхньої). Пам'ятка архітектури кінця XIX століття. Перебуває у приватній власності.
  • Каслинський заводський шпиталь. Збудований у стилі класицизму ймовірно архітектором Михайлом Малаховим між 1810 і 1827 роками. Памʼятка архітектури федерального значення.
  • Церква Вознесіння Господнього, збудована архітектором Христіаном-Ернстом Сарторіусом у 18421852 роках. Найбільший храм міста, знаходиться на підвищенні. Є головною архітектурною домінантою Каслей. У літній період тут відбуваються богослужіння.
  • Церква Святого Миколая Чудотворця «зимова» 18581861. Збудована поблизу Вознесенської церкви. Поруч збереглось перше міське кладовище. В радянський час була переобладнана на кінотеатр. Богослужіння у цій церкві відбуваються у зимовий період.
  • Церква Успіння Пресвятої Богородиці. Найстарший храм міста Каслі. Приблизно у 1730 році збудована з дерева. Згоріла під час Пугачовського повстання. У 17771785 збудована в камені. У 1930 році переобладнана на цех. Нині орендується ВАТ «Каменный пояс».

Пам'ятники

У місті встановлено ряд пам'ятників: Леніну, бойової і трудової слави Ленінського комсомолу, «Наказ матері» (інший варіант — «Прощання з матір'ю»), землякам, що загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни, І. М. Захарову, меморіал С. М. Гілєву.

ЗМІ

У місті виходить газета «Красное знамя». Заснована 8 січня 1931 року під назвою «Каслинский рабочий». Початково була органом парткому, фабкому, заводоуправління Каслинського чавуноливарного заводу. Із 1988 року друкується в Челябінську. [17]

Зареєстрована одна телерадіокомпанія, котра працює виключно у Каслинському районі — МУП «Касли-Информ».

Видатні люди, пов'язані із містом

Примітки

  1. Народная энциклопедия «Мой город». Касли (рос.)
  2. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  3. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  4. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  5. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  6. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  7. Численность постоянного населения по городским округам и муниципальным районам Челябинской области на 1 января 2005-2016 гг. (численность населения 2004-2010 гг. пересчитана от итогов ВПН-2010). Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2016. (рос.)
  8. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  9. Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года по Челябинской области. Том 1. «Численность и размещение населения Челябинской области». Таблица 11. Челябинскстат. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014. (рос.)
  10. Численность постоянного населения Челябинской области в разрезе муниципальных образований на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. (рос.)
  11. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. (рос.)
  12. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
  13. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
  14. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
  15. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  16. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  17. Издательский дом «Губерния» «Красное знамя» Архівовано 10 березня 2012 у Wayback Machine. (рос.) Переглянуто 20 червня, 2010

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.