Каспаров Геворг Володимирович

Каспаров є вихованцем арташатського футболу. Кроки молодого футболіста розвивала місцева команда «Двін». У свої 17 років він вже був основним воротарем клубу. Варто зазначити, що захисна лінія клубу була жахливою, внаслідок чого кількість пропущених голів у Каспарова склала 51 м'яч в 18-ти матчах. У наступному сезоні ситуація змінилася і в 10 матчах Каспаров діставав 19 разів м'яч зі своїх воріт.

У 2000 році підписує контракт з клубом «Звартноц-ААЛ», з яким двічі дійшов до фіналу Кубку Вірменії і один раз завоював срібні медалі чемпіонату. Можливо кар'єра Каспарова могла продовжитися в цьому клуб, але по завершенні сезону клуб відмовився від подальшої участі в розіграшах першості через фінансові проблеми.

Каспаров був змушений шукати нове місце роботи. Пропозиція надійшла з сусіднього Ірану, від тегеранського «Арарату». Відігравши сезон, повернувся на батьківщину.

У 2004 році перейшов у «Міку». Дебютний матч за аштаракський клуб Каспаров провів 17 квітня, де суперником був чемпіон останніх років єреванський «Пюнік». У тому матчі «Міка» зазнала поразки з рахунком 1:3. Разом з командою завоював срібні медалі чемпіонату.

Каспаров у футболці «Пюнікв» в 2005–2006 роках.

У наступному році Каспаров став гравцем «Пюніка». У той час основним гравцем клубу був камерунський легіонер Апула Едель, який згодом отримав громадянство Вірменії. Після першого кола Едель пішов з команди, і Каспаров став основним воротарем команди. У складі «Пюніка» Каспаров ставав дворазовим чемпіоном (2005, 2006), володарем (2005) та фіналістом (2006) Суперкубку Вірменії, а також найкращим воротарем в 2005 році.

Каспаров у футболці ПАСу в 2007 році

У 2007 році в черговий раз переїжджає до Ірану, де по одному сезону захищає кольори ПАСу та «Рах Ахану». У 2008 році Каспаров повертається до Вірменії, де йому надходить пропозиція від «Уліссеса». В «Уліссесі» Каспаров проводить два повноцінних сезони. У чемпіонаті 2009 року разом з клубом завойовує бронзові медалі. Після його завершення, переходить в тегеранський клуб «Каве». Контракт з клубом був укладений на п'ять місяців, до завершення чемпіонату у Лізі Азадеган[1].

Уліссес 0-0 (3-5) ФК «Міка» (Суперкубок Вірменії після Гакоба Тонояна) в 2012 році.

У 2010 році, в період літнього трансферного вікна, з'явилася інформація про інтерес до Каспарову з боку «Міки». Надалі велися переговори про придбання гравця[2]. В кінцевому підсумку контракт був укладений і Каспаров, через 6 років, повернувся до «Міки». У сезоні 2010 року був 4-им воротарем клубу, по ходу чемпіонату. До приходу Каспарова, клуб покинули Клевінскас і Гришикашвілі. У першому ж турі, проти «Кілікії» Каспаров взяв участь. У підсумку команда, яка з 4-го туру не знала смаку перемог, перемогла суперника з рахунком 4:1[3]. У розіграші кубку Вірменії завдяки впевненим діям Каспарова, «Міка» дійшла до фіналу, де розгромила «Ширак» - 4:1. 1 грудня у Каспарова закінчився термін контракту з «Мікою», й напередодні цією подією розпочалися переговори самого Каспарова з рядом іранських клубів, які виступали в Лізі Азадеган. Не виключена була ймовірність й того, що гравець продовжить угоду з нинішнім клубом[4]. Що в підсумку й сталося. Каспаров підписав річну угоду з «Мікою»[5]. Виступ «Міці» в першій половині чемпіонату був вражаючим. Команда лідирувала з очковим запасом перед найближчими суперниками. Поставлена ​​гра головного тренера Жолта Хорняка вселила впевненість в командних діях гравців. Бездоганна гра в захисній лінії Каспарова чимала деталь в успіху клубу. Однак в літній період Каспаров покинув клуб, перейшовши в оренду в «Уліссес».

На початку липня, Каспаров разом з одноклубником з Агваном Мкртчяном, перейшов в «Уліссес». Перехід був пов'язаний з посиленням клубу перед матчами кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів, проти тираспольського «Шерифа»[6]. Не зігравши жодного матчу за «Уліссес» в Лізі чемпіонів, Каспаров і Мкртчян повернулися в «Міку»[7]. Після повернення в «Міку» разом з командою став срібним призером вірменського чемпіонату та володарем суперкубку Вірменії. По завершенні першої частини чемпіонату перейшов з «Міки» на правах оренди до іранського «Зоб Ахану». По завершенні орендної угоди підписав з іранським клубом річний контракт, але вже через пів року повернувся до «Міки» та підписав 6-місячну угоду з клубом. У сезоні 2013/14 років Каспаров зіграв у всіх матчах команди другої частини сезону та допоміг «Міці» завоювати бронзові нагороди вірменського чемпіонату[8].

Алашкерт 1-0 Сент-Джонстон

Після початку фінансових проблем у «Міці» залишив розташування клубу та приєднався до «Алашкерта», щоб допомогти клубу успішно виступити в Лізі Європи УЄФА сезону 2015/16 років. Після впевнено зіграних матчів підписав річний контракт з клубом.

Звартноц-ААЛ

• Прем'єр-ліга
  • Срібний призер (1): 2001

Уліссес

• Прем'єр-ліга
  • Бронзовий призер (1): 2009

Міка

• Прем'єр-ліга
  • Срібний призер (2): 2004, 2012-13
  • Бронзовий призер (1): 2014

• Кубок Вірменії
  • Володар (1): 2011
  • Фіналіст (1): 2015

• Суперкубок Вірменії
  • Фіналіст (1): 2015

Алашкерт

• Прем'єр-ліга
  • Чемпіон (3): 2015/16, 2016/17, 2020/21

• Суперкубок Вірменії
  • Володар (1): 2016

Гандзасар

• Кубок Вірменії
  • Володар (1): 2018

• Найкращий воротар Вірменії: 2005, 2006, 2015, 2016