Каспар Штангассінгер
Блаженний Каспар Штангассінгер, ЧНІ (12 січня 1871, Берхтесгаден, Верхня Баварія — 26 вересня 1899, Гарс) — блаженний католицької церкви. Обряд беатифікації провів Папа Іван Павло ІІ 24 квітня 1988 року.
Блаженни Каспар Штангассінгер | |
---|---|
Народився |
12 січня 1871[1][2] Берхтесгаден, Berchtesgadend, Верхня Баварія, Баварія |
Помер |
26 вересня 1899[1][2] (28 років) Гарс, Мюльдорф, Верхня Баварія, Баварія, Німецька імперія ·перитоніт |
Шанується | в Католицькій Церкві |
Беатифікований | 24 квітня 1988, Папою Іваном Павлом ІІ |
У лику | блаженний і католицький святий |
Головна святиня | Успенська церква в Гарсі |
День пам'яті | 26 вересня |
Життєпис
Каспар Штангассінгер народився у 1871 році у Берхтесгадені на півдні Німеччини. В сім'ї Штанггассінгера було шістнадцять дітей, Каспар був другим. Його батько був усіма шанованим фермером і власником кам'яного кар'єру.
З дитячих літ Каспар бажав стати священником. Ще будучи дитиною, він молився за своє священниче покликання, часто «проповідував» короткі проповіді перед своїми братами і сестрами, а також очолював процесії до каплички в горах, яка знаходилася недалеко від їхнього дому.
Коли Каспарові виповнилося десять років, він поїхав у школу в Фрайзінг на навчання. Батько казав йому, що якщо він не здасть екзаменів, то буде змушений залишити школу. З сильним бажанням, великою посвятою і відданістю молитві Каспар постійно досягав успіхів. Під час канікул часто збиралася навколо нього група хлопців, яких він заохочував до християнського життя, формував з них спільноту і був їхнім лідером. Ці групи щодня ходили на Святу Літургію, часто організовували різні подорожі та прощі. Одного дня під час подорожі у гори, ризикуючи своїм життям, Каспар врятував життя одного з хлопців.
У 1890 році Каспар вступив на богословські студії до єпархіальної семінарії Мюнхена і Фрайзінга. Щоб краще пізнати Божу волю, він добровільно і неухильно дотримувався молитовного розпорядку. Дуже скоро зрозумів, що Бог покликав його до монашого життя; вирішив приєднатися до спільноти редемптористів після того, як відвідав один з їхніх монастирів.
У 1892 році, проти волі батька, він вступив до новіціату редемптористів у Гарсі, а в 1895 році його висвятили на священника у Регенсбурзі. Каспар Штанггассінгер вступив до Згромадження Найсвятішого Відкупителя з великим бажанням бути місіонарем. Однак його призначили соцієм у малій семінарії в Дуррнберзі неподалік Галлайна для формування майбутніх місіонарів. Каспар, який сумлінно дотримувався обіту послуху та жив ним, повністю присвятив себе цій праці.
Кожного тижня він проводив двадцять вісім годин у класах, навчаючи хлопців, і завжди був відкритий для них. Він ніколи не відмовлявся від недільної праці у церквах сусідніх сіл, особливо, коли потрібно було проповідувати. Дякуючи такому стилю життя, о. Каспар завжди був відкритий для всіх і розумів потреби кожного, а особливо студентів, які бачили в ньому більше друга, ніж настоятеля. Правила формування були у той час дуже суворими, але о. Каспар ніколи не поводився різко, і якщо інколи зрозумів когось неправильно, то одразу ж перепрошував.
У 1899 році редемптористи відкрили нову семінарію у Гарсі, і о. Штангассінгер став її ректором. У той час йому було двадцять вісім років. Він встиг лише провести реколекції для студентів — через тяжку хворобу (запалення очеревини), 26 вересня помер[3].
Вшанування
Беатифікація
У 1930 році його тіло було перевезено до церкви Успіння Богородиці у Гарсі й тоді ж розпочато процес беатифікації. Папа Іван Павло ІІ 24 квітня 1988 року проголосив отця Каспара Штангассінгера блаженним[3].
Див. також
Примітки
- Schäfer J. Ökumenisches Heiligenlexikon — 1998.
- GCatholic.org — 1997.
- Редемптористи/ Блаженний Каспар Штангассінгер (відвідано 25.09.2016)