Каталін Караді

Каталін Караді (справжнє прізвище Канчлер) (угор. Karády Katalin; 8 грудня 1910, Будапешт, Австро-Угорщина 8 лютого 1990, Нью-Йорк, США) угорська актриса театру і кіно, співачка. Одна з найбільш відомих і популярних кінозірок Угорщини 1940-х років[2]. Праведниця народів світу.

Каталін Караді
Karády Katalin

1940
Ім'я при народженні Katalin Kanczler
Народилася 8 грудня 1910(1910-12-08)
Будапешт, Угорщина
Померла 8 лютого 1990(1990-02-08) (79 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Поховання
Національність угорка
Громадянство  Угорщина
 США
Релігія християнська церква[1]
Діяльність актриса
Роки діяльності з з 1939
IMDb nm0440358
Нагороди та премії
Праведники народів світу

 Каталін Караді у Вікісховищі

Біографія

Народилася в сім'ї шевця в робочому передмісті Будапешта. Навчалася в ремісничому училищі. Після невдалого шлюбу з чоловіком, набагато старшим за неї, зайнялася акторською діяльністю, була актрисою Будапештського театру комедії .

У 1939—1948 роках отримала багато ролей, котрі принесли їй славу кінодіви і жінки-вамп угорського кінематографа. Виступала на естраді.

Образ фатальної жінки з яскраво вираженою еротичною аурою, крім ефектної зовнішності підкреслював виразний голос, який порівнювали з голосами Цари Леандер і Марлен Дітріх . Часто грала у фільмах із зіркою кіноекрану Палом Явором, найпопулярнішим чоловічим секс-символом угорського фільму тих років.

У 1942 році Караді потрапила під слідство за спробу визволити Георга Денеса, єврейського поета, який писав для неї пісні, з трудового табору в прифронтовій смузі. Кар'єра закінчилася після того, як 18 квітня 1944 року Караді була заарештована гестапо та ув'язнена. 1944-го, після того як німецькі частини увійшли в Угорщину, Караді була заарештована разом зі своїм коханцем. Коханець виявився британським секретним агентом.

Після того, як їм вдалося вибратися з нацистських катівень, Караді, підкупивши вартових своїми коштовностями, врятувала кількох єврейських дітей, яких збиралися розстріляти на березі Дунаю. До звільнення Будапешта радянськими військами в 1945 році діти жили в квартирі актриси.

Після закінчення війни і приходу до влади комуністів, Караді вдалося знятися лише в одному фільмі (1948). У 1949 році вона емігрувала до Південної Америки, до Бразилії. 1951-го назавжди покинула країну. Спочатку вона жила в Зальцбурзі, Австрія, а потім переїхала до Швейцарії, а через рік в Брюссель. У 1953 році вона жила в Сан-Паулу, відкрила магазин моди. З 1977 року жила у Нью-Йорку, де, за деякими даними, до смерті в 1990 році працювала модисткою в невеликому магазинчику головних уборів. Перепохована в Будапешті.

У 2004 році Каталін Караді віднесена музеєм-меморіалом Голокосту «Яд ва-Шем» до Праведників Світу за її діяльність з порятунку євреїв в роки Другої світової війни.[3]

Вибрана фільмографія

Знялася в більш, ніж 25 фільмах

  • 1939 Halálos tavasz
  • 1940 Erzsébet királyné
  • 1940 Hazajáró lélek
  • 1941 Egy tál lencse
  • 1941 Ne kérdezd, ki voltam
  • 1941 Kísértés
  • 1941 A szűz és a gödölye
  • 1942 Szíriusz
  • 1942 Tábori levelezőlap
  • 1942 Halálos csók
  • 1942 Csalódás
  • 1942 Alkalom
  • 1942 Valahol Oroszországban
  • 1942 Külvárosi őrszoba
  • 1942 Egy szív megáll
  • 1942 Ópiumkeringő
  • 1943 Makrancos hölgy
  • 1943 Valamit visz a víz
  • 1943 Szováthy Éva
  • 1943 Boldog idők
  • 1943-44 Machita
  • 1944 Hangod elkísér
  • 1947 Betlehemi királyok
  • 1949 Forró mezők

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.