Катаріна фон Бора

Катаріна фон Бора народилась 29 січня 1499 року. Тривалий час було прийнято, що місцем її народження є Ліппендорф поблизу Лейпцига. Цей погляд зберігається в генеалогічній літературі. Катаріна була дочкою Йохана фон Бора Ліппендорфа та його дружини Маргарет, яка походила з невідомої нижньосілезької родини в князівстві Саган. У Катаріни було дві сестри та три брати. З іншого боку, історичні романи та новели, а також документ із саксонського державного архіву Лейпциг стверджують, що вона народилася в Гіршфельді поблизу Носсена та що її батьками були Ганс фон Бора з Гіршфельда та Анна фон Хагвіц. З нею пов’язаний 800-річний римський хрестильний шрифт, зроблений з каменю з церкви Гіршфельда, яка зараз знаходиться в монастирі Фрайберзького собору. Ганс та Елізабет Пфлюгк визнані Катаріною фон Борою як прабабусі та дідусі, які до цього часу не були задокументовані. Виховувалася в бенедиктинському монастирі в Брено, а з 1509 року — в цистерціанському монастирі Німбшен поблизу Грімму. Тут вона навчалася письму, читанню, рахунку, співу, а також вивчила латину і ведення сільського господарства. У цьому ж монастирі дівчина в 1515 році дала клятву стати черницею.

Катаріна познайомилась з працями Мартіна Лютера і вирішила тікати з монастиря. Вона звернулась за допомогою до Мартіна Лютера, який надіслав у монастир візок. Катаріна разом з 11 черницями ховається серед бочок з оселедцями. Лютер привіз Бору та інших монахинь у Віттенберг, намагався підшукати їм «порядних чоловіків». Катаріна фон Бора жила у художника Лукаса Кранаха Старшого, який написав портрети Катаріни і Мартіна Лютера.

Після того, як Катаріні не дозволили одружитися зі студентом Віттенберга Ієронімусом Баумгартнер з Нюрнберга, оскільки його батьки не погодилися прийняти в родину врятовану монахиню, а спроба Лютера одружити Каспара Глаца також зазнала невдачі через опір молодої жінки. Сам Лютер був холостяком і спочатку цікавився Аве фон Шенфельд. Після того, як вона вирішила одружитися з іншим, Лютер та Катаріна фон Бора одружилися.

Подружжя Кранах повело Катерину фон Бору в день їхнього весілля 13 червня 1525 року до монастиря Чорного Віттенберга. Там Катаріна фон Бора та Мартін Лютер одружилися у присутності свого друга Юстаса Йонаса. Весільна церемонія відбулася 27 червня 1525 року. Пара оселилася у колишньому Августинському монастирі у Віттенберзі, який курфюрст Йоганн Констант надав реформаторам. Катаріна фон Бора керувала обширними маєтками, худобою та пивоварнею, щоб обслуговувати Лютера, його учнів та гостей. У часи чуми вона також керувала госпісом, де доглядала хворих з іншими жінками.

Катаріна була великою підтримкою Мартіну Лютеру в його особистих проблемах. Вона також керувала фінансовою частиною друку лютеранських творів та заслужила повагу дотепним та швидким внеском у дискусії за столами та в листах.

У Мартіна Лютера і Катаріни народилися шестеро дітей — 3 хлопчики і 3 дівчинки. Її син Йоганнес (Ганс) (помер 27 жовтня 1575 року в Кенігсберзі (Пруссія)) народився 7 червня 1526 р., за ним 10 грудня 1527 р. — дочка Елізабет, яка померла в ранньому дитинстві 3 серпня 1528 року. 4 травня 1529 року народилася дочка Магдалена (померла 20 вересня 1542 р. У Віттенберзі). 7 листопада 1531 року народився син Мартін (помер 4 березня 1565 року в Віттенберзі). 28 січня 1533 року народився Пауль (помер 8 березня 1593 р. У Лейпцигу). 17 грудня 1534 року народилась Маргарет (померла 1570 р. в Мюльгаузені / Східна Пруссія).

Після смерті чоловіка Катаріна була забезпеченою жінкою, яка користувалася заступництвом курфюрста Саксонії Йоганна Фрідріха Великодушного, короля Данії Крістіана III і герцога Пруссії Альбрехта. Під час війни в 1546—1547 роках, вона була змушена з дітьми втікати в Магдебург. Повернувшись до Віттенберга, Катаріна виявила, що її господарство було розорене. Проте вона залишалася у Віттенберзі аж до 1552 року, коли в околицях був неурожай, а в місті вибухнула епідемія чуми. По дорозі в Торгау, померла від нещасного випадку.

В різних населених пунктах Німеччини увічнена пам'ять дружини Мартіна Лютера.

• G. Grisar. «Martin Luters Leben und sein Werk», Freiburg-Breisgau 1926 год;
• W. Landgraf. «Martin Luter. Reformator und Rebell», Берлін, 1981.
• Jürgen Wagner: Reformationszeitliche Legenden in historischer Sicht. Es war wohl anders. In: Genealogie 2017 S. 579–580 und S. 593–594
• Sabine Kramer: Katharina von Bora in den schriftlichen Zeugnissen ihrer Zeit (= Leucorea-Studien zur Geschichte der Reformation und der Lutherischen Orthodoxie, Band 21). Evangelische Verlagsanstalt, Leipzig 2016, ISBN 978-3-374-03253-2. (Dissertation Universität Leipzig 2010, 380, 3 Bl.; 30 cm, , Inhalt; Inhaltsverzeichnis).[3]
• Jürgen Wagner: "Fuit Soror Doctorissae". Zu einer rätselhaften Tischrede D. Martin Luthers (Nr. 4370) und zur Verwandtschaft der Catherina v. Bora. In: Genealogie 2014 S. 241–255.
• Alkuin Volker Schachenmayr : Katharina von Bora. Eine Zisterzienserin als Luthers Ehefrau. In: Reimund Haas (Hrsg.): Fiat voluntas tua. Theologe und Historiker – Priester und Professor. Festschrift zum 65. Geburtstag von Harm Klueting . Münster 2014, S. 223–238.
• Uwe Birnstein: Katharina von Bora. In: Who is Who der Reformation Kreuz, Freiburg im Breisgau 2014, ISBN 978-3-451-61252-7. S. 64–66.
• Jürgen Wagner:Catherina von Bora – Legenden und Historisches zu ihrer Herkunft. In: Zeitschrift für mitteldeutsche Familiengeschichte 2013, S. 12–30. (Grundlegend, mit graphischen Übersichten)
• Jürgen Wagner: Neue Erkenntnisse zur Herkunft und Verwandtschaft der Katharina von Bora. In: Torgauer Heimatkalender 2013, S. 39–42. (Mit graphischer Übersicht)
• Jürgen Wagner: Zur Geschichte der Familie v. Bora und einiger Güter in den sächsischen Ämtern Borna und Pegau. I. „Also scheint Zulsdorf in der That ein ‚Erbdächlein‘ Derer von Bora gewesen zu sein.“ II. Wer waren Martin Luthers Schwiegereltern? In: Genealogie 2010, S. 289–307, mit aktualisierter Stammliste; auch: Ders.: Zur Herkunft der Catherina v. Bora. Klassische Vorstellungen und aktueller Forschungsstand, graphisch dargestellt. (PDF; 244 kB). Düsseldorf 2011.
• Jürgen Wagner: Die Beziehungen von Luthers Gemahlin Catherina v. Bora zur Familie v. Mergenthal – Wi(e)der eine Legende. (PDF; 61 kB), In: Familienforschung in Mitteldeutschland (FFM) 2006, S. 342–347.
• Fritz Fischer, Eckart von Stutterheim: Zur Herkunft der Katharine v. Bora, Ehefrau Martin Luthers – ein Nachtrag. In: Genealogie 2006, S. 183–185.
• Jürgen Wagner: Nochmals: Zur Herkunft der Catherina v. Bora. Druckfehlerberichtigung zu Genealogie 2005, S. 700 und Ergänzungen. (PDF; 135 kB), In: Genealogie 2006, S. 30–35.
• Jürgen Wagner: Zur mutmaßlichen Herkunft der Catherina v. Bora. Einige bisher unbeachtete Urkunden zur Familie v. Bora. (PDF; 337 kB). In: Genealogie 2005, S. 673–703, mit genealogischen Übersichten.
• Fritz Fischer, Eckart v. Stutterheim: Zur Herkunft der Katharina von Bora, Ehefrau Martin Luthers. In: Archiv für Familiengeschichtsforschung (AfF), 2005, S. 242–271. (Mit einem Urkundenanhang.)
• Maike Vogt-Lüerssen: Katharina von Bora. Martin Luthers Frau. Probst, Mainz-Kostheim 2002, ISBN 3-935718-87-X.
• Ingetraut Ludolphy : Katharina Lutherin von Bora. In: Pfarramtskalender. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1999, S. 9–25.
• Martin Treu (Historiker)|Martin Treu (Hg.): Katharina von Bora. Die Lutherin, Aufsätze anläßlich ihres 500. Geburtstages. Wittenberg 1999, ISBN 3-933028-19-1.
• Martin Treu: Katharina von Bora. Drei-Kastanien-Verlag, Wittenberg 1995, 3. Aufl. 1999 ISBN 3-9804492-1-1.

• A website devoted to Katharina von Bora
• LettersLuther4.doc Chronological catalog of Luther’s life events, letters, and works with citations
• Tripota – Trierer Porträtdatenbank
• Fembiographie
• Datenbank der genealogisch heraldischen Arbeitsgemeinschaft Roland zu Dortmund e.V.