Катар СК

Спортивний клуб «Катар» або «Катар СК» (араб. نادي قطر الرياضي) катарський футбольний клуб із міста Доха. Найвідомішою секцією клубу є футбольна команда, яка виступала в найвищому дивізіоні Катару.

«Катар СК»
Повна назваСпортивний клуб «Катар»
نادي قطر الرياضي
Прізвисько Королі
Коротка назва «Катар»
Засновано 1959
Населений пункт Доха, Катар
Стадіон «Сухаїм бін Хамад»
Вміщує 15 000
Президент Шейх Хамад бін
Сухейм ат-Тані
Головний тренер Аурел Тікляну
Ліга Найвищий дивізіон
2019-20 8
Домашня
Виїзна

Свої домашні поєдинки клуб проводить на четвертому найбільшому стадіоні Катару, «Сухейм Бін Хамад», який вміщує 12 000 уболівальників. Нещодавно у клубі почали функціонувати інші спортивні секції, крім футбольної. Було засновано легкоатлетичні секції, метання спису, стрибків у довжину та бігу на довгу дистанцію. Під своєю сучасною назвою, СК «Катар», клуб функціонує з 1981 року.

Хронологія назв

  • 1959: Заснований під назвою Аль-Уруба
  • 1972: Злився з Аль-Насур та утворив Аль-Естекляль
  • 1981: Перейменований в Спортивний Клуб Катар

Історія

1959—1972: Аль-Уруба

Катар СК було створено в 1959 році під назвою «Аль-Уруба». Ідею про створення клубу висунув Абдулазіз бін Джазім ат-Тані. Його колега, Мохаммед бін Нассер, провів опитування громадської думки про можливість створення нового спортивного клубу в Мушейребі, одному з районів Дохи, й у відповідь отримав лише позитивні відгуки. «Аль-Уруба», яке буквально перекладається як «Арабізм», через те, що переважна кількість футбольних уболівальників підтримували ідеї Арабської революції, до того ж багато футбольних клубів того часу мали назви, які були пов'язані з цією подією. Спочатку в клубі було лише 18 гравців та технічний персонал, а першим президентом новоствореного клубу став Джассім бін Хамад ат-Тані. На перших порах клубними кольорами були білий та блакитний, а штаб-квартира команди розташовувалася в невеликому 4-кімнатному будинку, який належав Джассіму бін Хамаду. На той час футбол у Катарі був не надто популярним, але клуб мав невелику групу фанатів, переважна більшість з яких була представниками місцевої єменської громади[1].

До свого переїзду на стадіон «Сухейм бін Хамад» вони тренувалися на афальті поряд зі своєю штаб-квартирою. До проведення першого неофіційного розіграшу Найвищий дивізіону в 1963 році клуб провидив лише товариські матчі. У перші роки існування національного чемпіонату «Катар СК» та «Аль-Мареф». Після розформування «Аль-Мерефу» під час сезону 1966/67 років, багато гравців та представників тренерського штабу перейшли до Катар СК. До тренерського штабу приєдналися такі відомі фахівці того часу як Хассан Отман, Абдулла Рабія та Хамад Аль-Ніл. Загалом протягом цього періоду клуб виграв 5 чемпіонських титулів поспіль[1].

1972—1981: Аль-Естекляль

У 1972 році «Аль-Уруба» об'єднався з «Аль-Насур» й утворив «Аль-Естекляль». Колишній гравець клубу Саад Мохаммед Салех став першим тренером новоутвореної команди[1]. З моменту свого заснування «Аль-Естекляль» став одним з найсильніших клубів крани, він виграв перший офіційний розіграш Найвищого дивізіону в сезоні 1972/73 років. У наступному, 1974, році головний тренер клубу Ас-Садд Хассан Отман та ще 14 гравців клубу, в тому числі й Хассан Маттар та Мубарак Анбер, потрапили в немилість до президента команди, Хамада бін Сухейма. Протягом цього періоду в катарському футболі дозволялися лише безкоштовні трансфери. Але незважаючи на деякі труднощі, які були пов'язані з трансферними провалами, клуб став переможцем сезону 1976/77 років та продовжував делегувати своїх найкращих гравців до складу національної збірної.

1981—теперішній час: Катар СК

У 1981 році «Аль-Естекляль» було перейменовано на «Катар СК». Проте на наступні майже 20 років клуб втратив свої позиції в національних турнірах, а натомість провідну роль в катарському футболі почали відігравати «Аль-Арабі», Ас-Садд та Ар-Райян. Тим не менше, в 2002 році клуб виграв Кубок наслідного принца Катару, а в сезоні 2002/03 років з 3-очковою перевагою виграв національний чемпіонат. Того ж року клуб виграв Кубок наслідного принца Катару, а в 2009 році знову повторив це досягнення.

Досягнення

  • Кубок наслідного принца Катару
    • Володар (3): 2002, 2004, 2009
    • Фіналіст (1): 2006
  • Кубок Шейха Джассіма (Катар)
    • Володар (4): 1984, 1985, 1987, 1995
    • Фіналіст (2): 2003, 2005
  • Кубок Зірок Катару
    • Володар (1): 2014
  • Комбінований турнір клубів Першого та Другого рівнів
    • Фіналіст (1): 2004

Стадіон

СК «Катар» проводить свої домашні поєдинки на стадіоні «Сухейм Бін Хамад», який знаходиться в Аль-Дафні. Це багатофункціональни спортивний комплекс, який окрім футбольного поля включає в себе легкоатлетичні бігові доріжки, тренажерний зал, торговий центр, мечеть та інші об'єкти. Стадіон здатний вмістити 12 000 уболівальників. Крім матчів національних футбольних турнірів, на ньомк також проходить «Qatar Athletic Super Grand Prix», а також проходили деякі матчі Кубку Азії з футболу 2011 року.

Статистика виступів у національних турнірах

Сезон Дивізіон Міс. Іг. В Н П ЗМ ПМ О Кубок Еміра
1996/97 7 16439 191915 1-ий раунд
1997/98 6 16547 172219 1-ий раунд
1998/99 6 16529 162717 1-ий раунд
1999/00 7 16466 142418 1/4 фіналу
2000/01 8 164210 182714 2-ий раунд
2001/02 2 16925 301729 1/2 фіналу
2002/03 1 181053 241034 1/2 фіналу
2003/04 2 181044 311734 Фіналіст
2004/05 4 2714310 403445 1/4 фіналу
2005/06 2 271476 493449 1/2 фіналу
2006/07 6 2710413 353634 1/4 фіналу
2007/08 4 271449 533846 1/2 фіналу
2008/09 4 2711106 423643 1/2 фіналу
2009/10 4 221156 322338 1/2 фіналу
2010/11 5 221174 402640 1/4 фіналу
2011/12 10 226610 324624 3-ий раунд

Статистиа виступів на континентальних турнірах

2003/04: Груповий етап

Відомі гравці

  • Мехді Абдулла
  • Мехді Абдулраб
  • Юсеф Ахмед
  • Абдулла Алаві
  • Шахін Алі
  • Муса Маджид Аль-Алак
  • Халед Аль-Анасі
  • Юсеф Хані Баллан
  • Мубарак Аль-Белуши
  • Алі Авад Буджалуф
  • Абдулла Аль-Деяні
  • Амер Аль-Доссарі
  • Рамі Фаєз
  • Мурад Наджи Хуссейн
  • Валід Джассем
  • Джамал Джухар
  • Алі Джумаа
  • Абдулла Аль-Коварі
  • Калед Махмуді
  • Хассан Маттар
  • Халід Аль-Меррейхі
  • Абдулрахман Месбех
  • Сельман Месбех
  • Мустафа Мідо
  • Мохаммед Аль-Акіб
  • Мешал Мубарак
  • Мохаммед Мубарак
  • Алі Аль-Муханнаді
  • Абдул Гафур Мурад
  • Яссер Назмі
  • Фадль Омар
  • Мохамед Омар
  • Мохаммед Разак
  • Мохаммед Аль-Робаї
  • Хуссейн Аль-Ромаї
  • Ахмед Аль-Садах
  • Себастьян Сорія
  • Юнес Якуб
  • Мохаммед Яссер
  • Махір Юсеф
  • Халед Аль-Закіба
  • Алі Бенарабія
  • Рафік Халіш
  • Рабах Маджер
  • Насер Буїш
  • Аква
  • Клаудіо Каніджа
  • Данило Карандо
  • Емільяно Веккіо
  • Салех Фархан
  • Мохамед Хубаїл
  • Саєд Махмуд Джалал
  • Дуглау
  • Луїс Фірміно
  • Луїш Альберту да Сильва Лемуш
  • Франсішку Ліма
  • Адріаноу Феррейра Мартінш
  • Марсіу Жозе ді Олівейра
  • Рожер Галера Флореш
  • Мумуні Дагано
  • Мустафа Курума
  • Сейду Траоре
  • Юма Моссі
  • Фелікс Абоагіє
  • Раззак Фархан
  • Куасей Мунір
  • Раді Шенайшил
  • Ала Абдул-Захра
  • Хашат Акрам
  • Хаді Агілі
  • Абдулреза Барзегарі
  • Хамід Деракшан
  • Мохаммад Реза Хейдарян
  • Алі Карімі
  • Нассер Мохаммадхані
  • Надер Мохаммадхані
  • Карлуш Педру Сильва Мораїш
  • Ерік Джемба-Джемба
  • Еміль Мбоу
  • Білл Чато
  • Лассіна Діабі
  • Бакарі Коне
  • Чо Йон Чхоль
  • Хан Гугьон
  • Син Жин Ху
  • Талал Наєф
  • Весам Різік
  • Бадер Аль-Мутава
  • Мамаду Діалло
  • Ісмаїл Бельмаалем
  • Саїд Шиба
  • Амін Ербаті
  • Мушин Яжур
  • Талал Ель-Каркурі
  • Юссеф Сафрі
  • Меруан Земмама
  • Абдеслам Уадду
  • Мічел Бабатунде
  • Джей-Джей Окоча
  • Абдул Суле
  • Па Модоу-Ка
  • Ахмад Аль-Хосні
  • Ахмед Дохі
  • Тасір Аль-Джассім
  • Осман Мохаммед
  • Хамді Харбауї
  • Мехді Аль-Камассі
  • Жасур Хасанов
  • Марсель Десаї
  • Крістоф Дюгаррі
  • Грегорі Таде

Відомі тренери

 
Тренер Період
Хамад Ніл Мохаммед Алі до 1962
Саад Мохаммед Салех до 1972
Хельмі Хуссейн 1973–74
Вагді Джамал 1974
Хассан Отман
Хельмі Хуссейн
1974–75
Мохаммед Кейрі 1975–76
Йозеф Янкеч
Йозеф Венглош[2]
1976–77
Жорван Віейра 1980
Парк Бюн Сак бл. 1980–81[3]
Паулу Масса 1988
Улі Масло 1 липня 1988—1990
Сержіу Косме 1990
Джемалудин Мушович 1990–91
Улі Масло 1991 – 20 квітня 1992
Аммо Баба 1992–93
Йозеф Янкеч 1993–94
Хазім Джассам[4] 1994
Роланд Андерссон 1 липня 1995 – 30 червня 1997
Ян Пиварник[5] 1997
 
Тренер Період
Райнхард Фабіш[6] 1998–00
Еїд Мубарак 2000
Вернер Лічка 1 липня 2000 – 15 червня 2001
Зоран Джорджевич 2001–02
Джемалудин Мушович 2002–04
Адель Абу Карбал
Сальман Абдулазіз
2004
Карлуш Алінью 2004 – 30 червня 2005
Димітріє Давидович 1 липня 2005 – 30 червня 2006
Джемал Хаджиабдич 2006
Яннік Стопира листопад 2006 – січень 2007
Сречко Юричич 2007
Димітріє Давидович 2007
Джемалудин Мушович 2007–08
Хамід Бремель 2008
Себастьян Лазароні 24 липня 2008 – серпень 2011
Саїд Шиба 12 серпня 2011 – 8 липня 2012
Себастьян Лазароні 9 липня 2012 – 1 червня 2014
Іван Гашек 1 червня 2014 – 11 вересня 2014
Раді Сенайшил 11 вересня 2014 – 26 жовтня 2015
Себастьян Лазароні 26 жовтня 2015– 27 червня 2016
Аурел Цикляну 28 червня 2016– 9 грудня 2016

Примітки

  1. ar:حوارات وتقارير » أبو الحكام طالب بلان يفتح كل الملفات:أنا لاعب عفريت وحكم ملتزم جدا (арабська). ta7keem.com. 12 жовтня 2011 року. Процитовано 16 травня 2013 року.
  2. Словацькі тренери: У Катарі люблять футбол (словацька). sport.sme.sk. 12 березня 2012 року.
  3. ar:السد القطري يضم الكوري لي جونغ-سو (Arabic). al-jazirah.com. 7 липня 2010 року. Процитовано 20 травня 2013 року.
  4. رياضة: رغم عدم تصديق عقود لاعبيها كرة الزوراء تواصل تحضيراتها للموسم الجديد. al-bayyna.com. 2005. Процитовано 20 грудня 2014 року.
  5. Pivarník i ďalšie osobnosti držia Kataru palce (Slovak). aktualne.sk. 3 грудня 2010 року. Процитовано 20 травня 2013 року.
  6. ar:حصيلة دور الذهاب للدوري القطري خمس ضحايا من المدربين (арабська). dahaarchives.com. Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 2 січня 2013 року.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.