Мічел Бабатунде

Розпочав грати в футбол у школі, коли навчався в молодших класах[1]. Під час навчання в коледжі, а потім й у вищій школі, грав за різні команди цих навчальних закладів. Також у коледжі грав за аматорський клуб «Ота футбол»; після закінчення коледжу продовжив виступати в цьому клуб. Незабаром отримав виклик в юнацьку збірну Нігерії[1].

В одному з матчів юнацької збірної його помітили селекціонери клубу «Гартленд» з міста Оверрі, саме з цією командою Мітчел й підписав свій перший професіональний контракт[1]. У сезоні 2009/10 років протягом півроку виступав у чемпіонаті Нігерії.

У зимове міжсезоння 2011 року Майкл Бабантуде разом з агентом поїхав до Туреччини, де проходив перегляд у командах «Бурсаспор» і «Самсунспор»[1]. В Анталії, його агент познайомився з керівництвом криворізького «Кривбасу», клуб тоді знаходився там на зборах. Після того, як йому дозволили пройти перегляд у команді він успішно зарекомендував себе, його гра сподобалася головному тренеру Юрію Максимову[1]. Спочатку Бабатунде було складно адаптуватися в Україні через мовний бар'єр та погодні умови[1].

Тривалий період часу Мічела не могли заявити для участі в Прем'єр-лізі України через отримання міжнародного трансферного сертифікату[2]. У підсумку всі формальності були залагоджені й він підписав з клубом повноцінний[3] трирічний контракт[4]. У складі нової команди дебютував у першому ж матчі весняної частини сезону 2010-11, вийшовши на заміну на останній хвилині матчу проти київської «Оболоні»[5], Бабатунде вийшов в доданий час у кінці поєдинку замість Їржі Єслінека, й встиг зіграти близько хвилини. Загалом навесні 2011 року взяв участь у 10 з 11 матчів команди у чемпіонаті, кожного разу виходячи на поле на заміну.

Напередодні старту нового сезону його називали одним з найперспективніших гравців у команді[6]. 31 липня 2011 року відзначився першим голом у чемпіонаті в домашньому матчі проти одеського «Чорноморця» (1:0)[7], Бабатунде відзначився на 30-й хвилині, через 3 хвилини після того, як вийшов на поле, цей м'яч став переможним у матчі. Після цього сайт Football.ua включив його до символічної збірної туру[8]. 25 вересня 2011 року в виїзному матчі проти «Олександрії» (1:1)[9], іфдзначився першим голом у матчі на 12-й хвилині у воротах Юрія Паньківа. В осінній частині Прем'єр-ліги сезону 2011/12 Бабатунде став єдиним гравцем «Кривбасу», який зіграв всі матчі[10].

У серпні 2013 року вільним агентом підписав чотирирічний контракт з луцькою «Волинню». У команді взяв 79-й ігровий номер. Дебютував за лучан у поєдинку проти львівських «Карпат» 19 серпня 2013 року. Матч завершився з рахунком 1:1, а Мічел був визнаний одним з найкращих гравців матчу в складі «Волині».

13 серпня 2015 року підписав однорічний контракт з «Дніпром»[11]. 13 грудня того ж року стало відомо, що Бабатунде залишає «Дніпро», угоду з яким, за словами генерального директора клубу Андрія Стеценка, вже розірвано[12].

13 січня 2016 року було офіційно оголошено про перехід футболіста в марокканський «Раджа» за 1 мільйон євро, з яким Бабатунде підписав контракт на 3,5 роки[13].

1 червня 2016 року підписує контракт з катарським «Катар СК» за 1,1 мільйон євро

Залучався до ігор за юнацькі збірні Нігерії. У листопаді 2011 року був викликаний Августином Егуавоном до олімпійської збірної Нігерії на відбірковий турнір до літніх Олімпійських ігор 2012[10]. На турнірі він провів два поєдинки проти Марокко (0:2) й Алжиру (4:1). У своїй групі Нігерія посіла третє місце, поступившись Сенегалу й Марокко, проте випередивла Алжир й покинула турнір. 31 травня 2013 дебютував за національну збірну в товариському матчі проти збірної Мексики, вийшовши на заміну замість Брауна Ідеє 2013 року виступав за національну збірну Нігерії на Кубку конфедерацій. Провів другий тайм зустрічі з Уругваєм і отримав попередження.

Учасник чемпіонату світу у Бразилії 2014 року. Зіграв два матчі в груповому турнірі: зі збірними Боснії і Герцеговини та Аргентини. У грі з аргентинцями зламав руку. У цих матчах він виходив на поле у стартовому складі, але двічі був замінений.

Його сім'я проживає в Лагосі. Окрім Мічела в сім'ї є ще три брати й сестра. Один з братів грав у футбол, але пізніше став більше часу приділяти навчанню в університеті[1].

Мічел Бабантуде зустрічався з дівчиною на ім'я Еста, з якою він познайомився ще в школі[1].

Його рідна мова йоруба, поширена мова в Нігерії. За віросповіданням Бабатунде християнин[1].

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мічел Бабатунде

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Візитна картка футболіста на офіційному сайті УПЛ
• Мічел Бабатунде на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Мічел Бабатунде на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
• Мічел Бабатунде на сайті ФІФА (англ.)

• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Мічел Бабатунде на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Мічел Бабатунде на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль гравця на cайті soccerpunter.com
• Профіль гравця на cайті footballdatabase.eu
• Профіль гравця на worldfootball.net
• Профіль гравця на cайті as.com
• Профіль гравця на cайті elitefootball.com
• Профіль гравця на cайті «Український футбол»
• Профіль гравця на офіційному сайті ФК «Волинь» (Луцьк)