Катерлі Ніна Семенівна
Ніна Катерлі (рос. Нина Катерли, справжнє ім'я: Ніна Семенівна Ефрос, рос. Нина Семеновна Эфрос, ім'я при народженні: Ніна Соломонівна Фарфель; нар. 30 червня 1934, Ленінград, Російська РФСР) — російська письменниця[1], правозахисник, близька подруга Бориса Стругацького[2].
Катерлі Ніна Семенівна | |
---|---|
Нина Семеновна Эфрос | |
Ім'я при народженні | Ніна Соломонівна Фарфель |
Псевдо | Ніна Катерлі |
Народилася |
30 червня 1934 (87 років) Ленінград, РРФСР (нині Санкт-Петербург, Росія) |
Громадянство | СРСР → Росія |
Діяльність | письменник, правозахисник |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут |
Знання мов | російська |
Роки активності | 1973 — дотепер |
Народилась в сім'ї журналістів. У 1958 році закінчила Ленінградський технологічний інститут імені Ленсовета і близько п'ятнадцяти років працювала хіміком-технологом.
Наприкінці 1960-х років почала писати прозу, перша публікація відбулася в 1973 році. У 1981 році опублікований перший збірник оповідань. Окремі твори перекладені в США, Німеччині, Франції, Японії, Китаї, Фінляндії та інших країнах.
Низка творів Катерлі має відношення до фантастики. Перші публікації у жанрі - "Прохор", "Вікно", "Озеро" і "Чудовисько" (усі - 1977). Багато з творів письменниці можуть бути умовно названі фантастико-побутовою прозою, у них вигадливо поєднуються фантастичний (найчастіше без яких будь-яких ознак "науковості") та реалістичний плани; оповідання і повісті, написані в цьому ключі, склали збірки "Вікно" (1981), "Сінна площа" (1992), "Кольорові листівки" (1986).
Займається правозахисною діяльністю, виступає в пресі з гострими статтями на актуальні політичні теми.
Примітки
- Нина Катерли Архівовано 2 липня 2014 у Wayback Machine. (рос.)
- Госпіталізували вдову Бориса Стругацького
Джерела
- Творчість Ніни Катерлі у виданні «Энциклопедия фантастики. Кто есть кто. Под ред. Вл. Гакова, 1995»
- Інтерв'ю Ніни Катерлі "Чому я більше не пишу фантастику", «Нева» 2003, №8