Кацева Євгенія Олександрівна

Євгенія Олександрівна Кацева (22 травня 1920, Краснопільськ під Гомелем 15 червня 2005, Москва, Росія) радянська і російська перекладачка і літературознавець, критик і популяризатор німецькомовної словесності, заслужений працівник культури СРСР (1970), член Спілки письменників СРСР (1975).

Кацева Євгенія Олександрівна
Народилася 22 травня 1920(1920-05-22)
Краснопілля, Чериковський повітd, Гомельська губернія, РСФРР
Померла 15 червня 2005(2005-06-15) (85 років)
Москва, Росія
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  Росія
Діяльність перекладачка
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Дитячі та юнацькі роки провела в Україні. До початку німецько-радянської війни закінчила чотири курси філологічного факультету Ленінградського університету. У 1941 р. пішла добровольцем на радіокурси Балтійського флоту, попутно вивчила німецьку мову і до 1945 р. служила військовим перекладачем в розвідвідділі Балтійського флоту (брала участь в допитах військовополонених, навчала агентів з числа військовополонених радіосправи). Звільнилася з флоту в 1946 році, потім до 1949 року працювала в радянському Інформаційному бюро в Берліні, де познайомилася з багатьма радянськими і німецькими письменниками — в тому числі з Костянтином Симоновим, завдяки якому в 1949 р. стала редактором відділу критики журналу «Новий світ», і з Йоганнесом Бехером, чия книга публіцистики «на захист поезії» стала в 1959 р. її першою перекладацької роботою. У «Новому світі» працювала до 1953 р., далі була співробітником журналів «Питання літератури» і «Знамя».

Опублікувала книгу спогадів «Мій особистий військовий трофей» (2002), у якій розповідає як про військові дні, так і про зустрічі з видатними німецькими письменниками[1].

Премії за перекладацьку діяльність:

  • медаль імені Бехера в золоті (1975)
  • медаль Культурбунда в золоті (1985)
  • Срібна медаль морського флоту НДР (1985)
  • премія Спілки письменників НДР (1985)
  • премія для перекладачів уряду Австрії (1990)
  • премія імені Альберта Карельського журналу «Иностранная литература» (1998)

Родина

Чоловік — перекладач-синолог Олександр Олександрович Тишков[2].

Дочка — Наталія Олександрівна Тишкова (1955—2009), перекладач.

Похована в Москві на Ваганьковському кладовищі[3].

Примітки

Посилання


Література

  • Писатели Москвы — участники Великой Отечественной войны. — М., 1997. — С. 207.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.