Качинський Сергій

Сергій Качинський;
	Поручник
	Полковник «Остап»
Загальна інформація
Народження	1917; Піддубці, тепер Луцького району Волинської області, Україна
Смерть	10 березня 1943; с. Оржів, тепер Рівненський район, Рівненська область, Україна; (Вогнепальне поранення)
Поховання	:
Національність	українець
Псевдо	«Остап»
Військова служба
Приналежність	Українська держава (1941); ОУН
Вид ЗС	УПА
Нагороди та відзнаки

Сергі́й Качи́нський (псевдо: «Остап», «Щупак»; 1917 — 10 березня 1943, с. Оржів, Рівненський район) — поручник, організатор перших відділів УПА.

Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1 класу (посмертно).

Біографія

Син священника з Острожця Млинівського району.

Колишній офіцер польської армії. Член ОУН з 1931 р., перебував у підпіллі з 1939 до 1941 рр., член штабу навчального підрозділу ОУН (Бандери) влітку 1941 р., обласний військовий референт ОУН-Рівне в 1941—1943 рр.[1] Військовий референт ОУН на ПЗУЗ. Організатор і командир сотні УПА (жовтень 1942 р.) в Дивинському лісі на Берестейщині, що входила до бойової структури УПА-Північ.

Організаційна робота та вишкіл молоді

Очолював першу школу старшин УПА у Рівному, яка діяла під вивіскою народної міліції. Майбутні старшини навчалися, і виконували обов'язки міліції. Потім гестапо почало підозрювати і їм довелося непомітно виходити з Рівного. Невдовзі створено батальйон швидкого реагування в Клевані-1.

Це була фактично нелегальна школа підстаршин УПА, куди набирали молодих хлопців віком 17-19 років. Списки курсантів як і в Рівненській школі старшин, так і в Клеванській школі підстаршин були мінливі, бо створювалися вже боївки та групи УПА і потрібні були командири. Довелося Остапові залишити місто. Школа перебазувалася в лісисту місцевість Костопільського району. Зроблено це своєчасно, бо невдовзі гестапо почало вишукувати активних діячів націоналістичного підпілля в минулому.

Збройна боротьба проти окупантів

У вересні (за іншими даними — жовтні[2]) 1942 в м. Сарни створене військове формування ОУН(Б), яке очолив С. Качинський. Формування з часом об'єдналося з іншими аналогічними структурами в Українську повстанську армію[3]. Свої погляди на військово-політичне становище у вересні 1942 висловив наступним чином:

Українські націоналісти мусять тепер знову більше орієнтуватися на Радянську Росію і всіма засобами їй допомагати, бо від німців українському народу очікувати нема чого. Після закінчення війни з українцями все одно будуть поводитися як з із рабами, оскільки кожен німецький солдат має отримувати у власність в Україні 40-50 гектарів землі, які потім муситиме обробляти місцеве населення.[4]

Того ж місяця 1942 року боївка ОУН(Б) під командуванням Сергія Качинського-«Остапа» ліквідувала станицю жандармів у селі Піддубці Луцького району. 10 березня 1943 року сотня УПА провела успішний наступ на укріпленні позиції німців в Оржеві, де розташовувалися також склади зброї. Втрати німців склали 60 вбитих і поранених; втрати УПА: 4 вбитих, серед яких і командир «Остап» (Сергій Качинський), що особисто керував боєм.[5]

Данило Яневський висловив точку зору, що формування Сергія Качинського нікому не підпорядковувалось[2].

Нагороди

Пам'ятний знак Сергію Качинському

Згідно з Постановою УГВР від 11.10.1952 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 3/52 від 12.10.1952 р. поручник УПА Сергій Качинський – «Остап» нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги УПА 1 класу[6].

Вшанування пам'яті

1.12.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Луцьку Золотий хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 016) переданий Надії Короткій, племінниці Сергія Качинського – «Остапа».

Див. також

Примітки

Сергій Качинський (Остап). Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 8 серпня 2010.
Яневський Д. Про кого мова? // Сільські вісті. — 2016. — № 65 (19397) (15 лип.). — С. 2.
ОУН в 1942 році: Документи. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. — С. 12-13
Українська Повстанська Армія. Бойові дії 1943-50. Видавництво ЗЧ ОУН 1960.
Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська видавнича спілка, 2007. — С. 696. — ISBN 966-410-001-3.

Джерела та література

Марчук І. Качинський Сергій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 157. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
Посівнич М. Р. Качинський Сергій // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — С. 507. — ISBN 978-966-02-6472-4.
Провідні діячі та старшини ОУН-УПА. Комплекс портретів.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Сергій Качинський (Остап). Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 8 серпня 2010.

[ЯД2-2] Яневський Д. Про кого мова? // Сільські вісті. — 2016. — № 65 (19397) (15 лип.). — С. 2.

[4] ОУН в 1942 році: Документи. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. — С. 12-13

[5] Українська Повстанська Армія. Бойові дії 1943-50. Видавництво ЗЧ ОУН 1960.

[6] Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська видавнича спілка, 2007. — С. 696. — ISBN 966-410-001-3.