Квадратури Гауса
В обчислювальній математиці, квадратурні формули використовують для апроксимації визначеного інтеграла заданої функції. Зазвичай являють собою скінченну суму зважених значень функції в певних точках (вузлах) з області інтегрування. (більше про квадратурні формули див. чисельне інтегрування) n-точковою квадратурою Гауса, або квадратурною формулою Гауса (на честь Карла Гауса), називається формула
що обчислює точне значення інтегралів для поліномів порядку не вище 2n − 1 з відповідним вибором вузлів xi і ваг wi при i = 1,…,n.
Для знаходження вузлів і ваг квадратури використовують ортогональні поліноми на інтервалі інтегрування. Вибираючи різні поліноми для різних ваг отримують різні набори вузлів і вагових коефіцієнтів. Для найпоширеніших систем зазвичай виведені аналітичні формули, тому, щоб обчислити інтеграл на довільному проміжку, можна зробити заміну змінних, і використовувати стандартні квадратури. (див. Заміна змінних)
Формули основних квадратур
В наступній таблиці наведено найпоширеніші варіанти ваг і відповідних поліномів та інтервалів інтегрування
Інтервал | ω(x) | Ортогональні поліноми | Дивіться... |
---|---|---|---|
[−1, 1] | Поліноми Лежандра | Квадратури Гауса-Лежандра | |
(−1, 1) | Поліноми Чебишова (першого роду) | Квадратури Гауса-Чебишова | |
[−1, 1] | Поліноми Чебишова (другого роду) | Квадратури Гауса-Чебишова | |
(−1, 1) | Поліноми Якобі | Квадратури Гауса-Якобі | |
[0, ∞) | Поліноми Лаґерра | Квадратури Гауса-Лаґерра | |
[0, ∞) | Узагальнені поліноми Лаґерра | Квадратури Гауса-Лаґерра | |
(−∞, ∞) | Поліноми Ерміта | Квадратури Гауса-Ерміта |
Квадратури Гауса-Лежандра
Один з найпоширеніших випадків, коли , тоді для знаходження вузлів і ваг використовують поліноми Лежандра Pn(x), а метод також називають квадратурою Гауса–Лежандра. Вузли знаходять, як корені поліномів Pn(x). Аналітичного співвідношення для них немає, а для вагових коефіцієнтів n-го порядку формула має вигляд:
Значення для деяких квадратур низького порядку наведено в таблиці:
Кількість вузлів, n | Точні значення | Заокруглені значення | ||
---|---|---|---|---|
Вузли, xi | Ваги, wi | Вузли, xi | Ваги, wi | |
1 | 0 | 2 | ||
2 | ±0.57735027 | 1 | ||
3 | 0 | 0.88888889 | ||
±0.77459667 | 0.55555556 | |||
4 | ±0.33998104 | 0.65214515 | ||
±0.86113631 | 0.34785485 | |||
5 | 0 | 0 | 0.56888889 | |
±0.53846931 | 0.47862867 | |||
±0.90617985 | 0.23692689 |
Квадратури Гауса-Чебишова
Для обчислення інтегралів на проміжку [-1;1] у випадку вагової функції використовують поліноми Чебишова першого роду Tn, вузли і ваги будуть задані співвідношеннями:
Коли ж використовують поліноми Чебишова другого роду Un, а вузли і ваги можна знайти із співвідношень:
Таблиця значень для деяких квадратур низького порядку:
Кількість вузлів, n | поліноми першого роду | поліноми другого роду | ||
---|---|---|---|---|
Вузли, xi | Ваги, wi | Вузли, xi | Ваги, wi | |
1 | 0 | 0 | ||
2 | ||||
3 | 0 | 0 | ||
4 | ||||
5 | 0 | 0 | ||
Квадратури Гауса-Якобі
Для вагової функції де α і β > −1 використовують поліноми Якобі Pn(α,β)(x). В такому разі, вагові коефіцієнти можна знайти із співвідношення:
Квадратури Гауса-Лаґерра
Щоб порахувати інтеграл можна скористатись поліномами Лаґерра Ln. Вузли будуть коренями полінома Ln, а ваги задані формулою:
В більш загальному випадку використовують узагальнені поліноми Лаґерра Ln(α)
Квадратури Гауса-Ерміта
Для обчислення інтегралу вузли квадратури xi шукають як розв'язки поліномів Ерміта(фізичної версії) Hn(x) а відповідні ваги wi можна знайти:
Формули дяких модифікованих квадратур
Окрім різних вагових функцій і інтервалів інтегрування, для знаходження вузлів і ваг можуть накладатись і інші додаткові умови.
Квадратури Гауса-Радау
Квадратурою Гауса-Радау (або квадратура Радау) називають таку n точкову квадратуру, яка точна для поліномів порядку не вище 2n-3, але початкова точка інтервалу інтегрування включена в список вузлів квадратури, тоді як визначається решта n-1 вузол. Формула для інтегралу на проміжку [-1;1] з 1-ою ваговою функцією представляється у вигляді:
Невідомі вузли xi для i = 2,…,n є коренями полінома , де Pk, k-ий поліном Лежандра.
Вага для першого вузла , решта визначаються за формулою:
Залишковий член:
Таблиця значень для деяких квадратур низького порядку:
Кількість вузлів, n | Точні значення | Заокруглені значення | ||
---|---|---|---|---|
Вузли, xi | Ваги, wi | Вузли, xi | Ваги, wi | |
2 | -1 | 0.5 | ||
0.33333333 | 1.6 | |||
3 | -1 | 0.22222222 | ||
-0.28989795 | 1.02497165 | |||
0.68989795 | 0.75280613 | |||
4 | -1 | 0.125 | ||
-0.575319 | 0.657689 | |||
0.181066 | 0.776387 | |||
0.822824 | 0.440924 | |||
5 | -1 | 0.08 | ||
-0.72048 | 0.446208 | |||
-0.167181 | 0.623653 | |||
0.446314 | 0.562712 | |||
0.885792 | 0.287427 |
Квадратури Гауса-Лобатто
Також відомі як квадратури Лобатто, названі в честь нідерландського математика Рехюла Лобатто. Це такі n точкові квадратури, які точні для поліномів порядку не вище 2n-3, але початкова і кінцева точки інтервалу інтегрування включена в список вузлів квадратури, тоді як визначається решта n-2 вузли. Формула для інтегралу на проміжку [-1;1] з 1-ою ваговою функцією:
Вузли xi для i = 2,…,n-1 є i-1-и коренями полінома P'n-1.
Перша і остання ваги а решта:
Залишок у вигляді:
Таблиця значень для деяких квадратур низького порядку:
Кількість вузлів, n | Точні значення | Заокруглені значення | ||
---|---|---|---|---|
Вузли, xi | Ваги, wi | Вузли, xi | Ваги, wi | |
0 | 1.33333333 | |||
±1 | 0.33333333 | |||
±0.44721360 | 0.83333333 | |||
±1 | 0.16666667 | |||
0 | 0.71111111 | |||
0.65465367 | 0.54444444 | |||
±1 | 0.1 | |||
0.28523151 | 0.55485838 | |||
0.76505532 | 0.37847496 | |||
±1 | 0.06666667 |
Зміна інтервалу інтегрування
Перш ніж застосувати квадратуру до інтегралу на відрізку [a, b] він має бути трансформований в інтеграл на відрізку [−1, 1]. Для цього можна здійснити перетворення координат наступним чином:
Застосувавши квадратуру Гауса отримаємо наступну апроксимацію:
Див. також
Джерела
- Цегелик Г. Г. Чисельні методи. — Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2004.