Кедр

За прийнятою класифікацію рід поділяється на два види рослин, що разом складаються з 5 підвидів:

• Гімалайський кедр (Cedrus deodara)
• Ліванський кедр (Cedrus libani)
  • Атласький кедр (Cedrus libani var. atlantica)
  • Ліванський кедр (Cedrus libani var. libani)
  • Кіпрський кедр (Cedrus libani var. brevifolia)
  • Турецький кедр (Cedrus libani var. stenocoma)

За старішою класифікацією ці підвиди часто вважалися окремими видами.

Кедр — дерево висотою зазвичай до 30-40 м, інколи до 60 м, з деревиною з характерним пряним запахом, товстою зморщеною корою та розкидистими однорівневими гілками. Гілки кедра диморфні, довгі гілки формують більшу частину крони, тоді як короткі гілки містять практично все листя.

Хвоя і шишки гімалайського кедра

Листя — хвоя, вічнозелена, 8-60 мм завдовжки, розташоване довгою спіраллю на довгих гілках або щільними кластерами по 15-45 мм на коротких. Колір листя — від яскраво-зеленого до темнозеленого або блідо-зеленого кольору, залежно від товщини шару кутикули. Шишки (стробіли) з насінням — діжкоподібні, 6-12 см завдовжки, 3-8 см завширшки, спочатку зелені, при визріванні — сіро-бурі; після визрівання вони (подібно до ялиці) розпадаються на крилаті насінини.

Насінини 10-15 мм завдовжки, з крилами 20-30 мм, як і насіння ялиці містять 2-3 бульбашки смоли з неприємним смаком, що захищають насіння від споживання їх насінеїдними гризунами — вивірками та бурундуками. Визрівання шишок триває близько 1 року, запилення відбувається восени. Шишки з пилком (мікростробіли) тонкіші, 3-8 см завдовжки, утворюються улітку та визрівають восени.[1][2]

Клімат України надто суворий для зростання справжніх кедрів. Однак у Нікітському ботанічному саду можна побачити чотири види/підвиди кедрів: гімалайський, атласький, кіпрський і ліванський.

Українською мовою кедрами також інколи, не зовсім правильно, називають деякі рослини роду сосна, одна з яких — сосна кедрова[3] — росте в Карпатах, інші ростуть у ботанічних садах:

• європейський кедр (сосна кедрова європейська, Pinus cembra)
• сибірський кедр (сосна кедрова сибірська, Pinus sibirica)
• корейський кедр (сосна кедрова корейська, Pinus koraiensis)
• сланкий кедр (Pinus pumila) — сосна сланка, північний сосновий стелюх, поширений у полярних районах.

Всі ці сосни у їхніх шишках ховають між лусками невеликі їстівні горішки, які називають «кедровими горішками».

• Ліванський кедр — один із символів Лівану. Він зображений на прапорі і гербі країни
• У далекому минулому справжні кедри займали значні площі, але з часом вони були майже повністю знищені. Майже 3000 років тому цар Соломон наказав заготувати в Лівані кедри для будівництва свого палацу і храмів. Для цього він послав на заготівлю деревини 80000 чоловік. З того часу ліванські кедри продовжують знищувати. Тепер в Лівані залишилося близько 400 дерев кедра — невеличкий гайок площею 2 га.[4]
• Деревина кедра і кедрова олія є природними репелентами для молі, тому деревина кедра часто використовується для виготовлення шаф, у яких безпечніше зберігати вироби з вовни[5].
• Сибірський кедр (Pinus sibirica) та корейський кедр (Pinus koraiensis) насправді є соснами, хоча й утворюють з кедрами одну родину.
• За назвою рослини своє ім'я отримало давньогрецьке місто Кедрії на однойменному острові у Керамічній затоці в Карії (нині острів Седір в затоці Ґьокова, Туреччина).
• На честь нього названо астероїд, відкритий 16 серпня 1990 року.

• 
  Кедр гімалайський
• 
  Кедр ліванський
• 
  Кедр ліванський
• 
  Кедр атласький
• 
  Кедр кіпрський

• Кедр // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 622. — 1000 екз.
• Encyclopedia Britannica — Cedar (plant) (англ.)
• Биологический энциклопедический словарь — Кедр (рос.)