Келбалі Хан Джафаркулі Хан огли Нахічеванський

На службу вступив у вересні 1909 року юнкером рядового звання в Миколаївське кавалерійського училище. Після закінчення училища в серпні 1911 року за 1-м розрядом, проведений корнетом в Лейб-гвардії Його Величності Уланський полк в Варшаву. Був призначений молодшим офіцером 5-го ескадрону.

Брав участь в Першій світовій війні. 30 липня 1915 був проведений в поручики, а 5 серпня 1916 року в штабс-ротмістра.

Удостоєний орденів Святого Станіслава 3-го ступеня з мечами і бантом (1914), 2-го ступеня з мечами (1915), Святої Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість» (1914), 3-й ступеня з мечами і бантом (1915), 2-го ступеня з мечами (1915). Кавалер Георгіївського зброї (2 травня 1915 року). З Найвищого наказу по Військовому Відомству 2 травня 1915 року:

Після проголошення Азербайджанської Демократичної Республіки Келбалі Хан Нахічеванський в кінці 1918 — початку 1919 року в період боїв з вірменськими військами по захисту Аракської республіки, яку очолив його батько Джафаркулі Хан, успішно командував разом з Керім Ханом Єриванським нахічеванським ополченням чисельністю понад 1000 осіб при двох гарматах. 31 березня 1919 року постановою уряду АДР Келбалі Хан був призначений помічником з військової частини генерал-губернатора Південно-Західного Азербайджану генерал-майора Аліяров-бека Гашімбекова[1]. 9 квітня 1919 року наказом уряду про чинах військових за вислугу років був перейменований з ротмістрів гвардії в підполковники армійської кавалерії і за службу отримав звання полковника[2].

Після Радянської окупації жив в еміграції в Ірані, був офіцером іранської армії[3]. Дослужився до чину генерала, командував дивізією і загинув в 1931 році при приборканні повстання курдів[4].

• Нахічеванська Автономна Республіка