Кен Саро-Віва

Кенуль «Кен» Бісон Саро-Віва(10 жовтня 1941 — 10 листопада 1995) — нігерійський письменник і громадський діяч.

Кен Саро-Віва
Народився 10 жовтня 1941(1941-10-10)[1][2][…]
Bori, Riversd, Риверс, Нігерія або Нігер, Нігерія
Помер 10 листопада 1995(1995-11-10)[1][3][…] (54 роки)
Порт-Харкорт, Нігерія[3]
·повішення[3]
Поховання Port Harcourt Cemeteryd
Країна  Нігерія
Національність Ogoni peopled
Діяльність письменник, поет, сценарист, активіст, захисник довкілля
Alma mater Ібаданський університет і Government College Umuahiad
Знання мов англійська[4], Khanad[4] і нігерійський піджинd
Заклад Лагоський університетd
Напрямок енвайронменталізм
Батько Jim Wiwad
Діти Ken Wiwad, Noo Saro-Wiwad і Zina Saro-Wiwad
Нагороди
IMDb ID 3167978

Біографія

Народився в Дельті Нігеру, в родині вождя племені Огоні. Сестра Кена згодом стала відомим у країні лікарем і правозахисником. Навчався в найстарішому в Нігерії Ібаданском університеті. Викладав, працював в адміністрації міста Бонні. Під час громадянської війни підтримав федеральний уряд. До військового і післявоєнного часу відноситься початок його роботи в літературі й на телебаченні.

Деякий час Саро-Віва обіймав посаду обласного уповноваженого за освітою, але вже тоді його хвилювало тяжке становище рідного племені Огоні та всемогутність іноземних нафтовидобувних компаній. На цьому ґрунті відбувся конфлікт з керівництвом, що призвів до відставки.

Основний період пропаганди ненасильницького опору знищенню природи і малих народів припав на період правління генерала Ібрагіма Бабангіда. Саро-Віва створив масову організацію MOSOP (Рух за виживання народу Огоні). У 1992 році влада Бабангіда похитнулася, і письменник був незаконно заарештований за підготовку зриву виборів.

Не менш активно велася кампанія і проти диктатора Сані Абачи, що викликало ненависть уряду. Як вважають «зелені», Абача діяв у змові з компанією Shell. Почалися погроми.

Були вбиті четверо вождів, які підтримали Абачи — за однією з версій, це була провокація проти MOSOP, за іншою — частина Огоні була незадоволена результатами громадянської непокори, пропагованої Саро-Вівой, і вирішила перейти до насильницьких методів опору.

Так чи інакше, Саро-Віва і ще вісім чоловік були арештовані за звинуваченнями в причетності до вбивств чотирьох вождів і засуджені до повішення. Суд проводилося з численними порушеннями. За звільнення Саро-Віви виступили Міжнародна амністія, США, ПАР, Велика Британія, Співдружність Націй.

У листопаді 1995 року вирок був приведений у виконання. За цим послідували призупинення членства Нігерії в Співдружності, численні санкції. В 2006 у в Лондоні був відкритий пам'ятник Саро-Віве.

Родичі письменника тривалий час судилися з Shell з приводу його загибелі, в 2009 у компанія погодилася виплатити понад 15 мільйонів доларів компенсації.

Син Саро-Віви — Кен Віва — відомий журналіст, радник президентів Олусегуна Обасанджо і Умару Яр-Адуа.

Творчість
  • Sozaboy: A Novel in Rotten English
  • On a Darkling Plain
  • The Singing Anthill
  • A Month and a Day: A Detention Diary
  • Mr B
  • Basi and Company
  • Prisoners of Jebs
  • Nigeria: The Brink of Disaster
  • Genocide in Nigeria

Нагороди та звання
  • Віце-президент UNPO (1993–1995)
  • Премія Голдмана (1995)

Посилання
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Nigeria's Military Leaders Hang Playwright and 8 Other Activists — Ассошіейтед прес, 1995.
  4. Saro-Wiwa K. The Language of African Literature: A Writer's Testimony // Research in African Literatures — IU Press, 1992. — Vol. 23, Iss. 1. — P. 153–157. — ISSN 0034-5210; 1527-2044
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.