Кеті Кірбі

Кетлін народилася в місті Ілфорд в Англії,[11] в ірландській родині.[9] Вона була старшою дитиною; разом з нею жили її сестра Пет та брат Дуглас. Батько залишив родину незабаром після народження дітей; через деякий час після цього їх мати Ейлін разом з іншими членами родини переїхала до передмістя Ілфорда, Баркінсайд. Кетлін була відправлена на навчання до коледжу святої Урсуліни для дівчаток, де почала співати в хорі.[12]

Надалі Кербі продовжувала вдосконалювати свої вокальні дані; збираючись розпочати кар'єру оперної співачки, вона брала уроки вокалу.[13] У 1956 році вона увійшла до складу джазового оркестру, після знайомства з Бертом Ембросом в «Ilford Palais».[14][15] Разом з його колективом вона виступала протягом трьох років. Кербі сильно зблизилася з Ембросом; він залишався для неї не лише її особистим менеджером, але і коханцем, аж до своєї смерті в 1971 році.[10]

Наступного року виконавиці вдалося зміцнити за собою образ «стереотипної блондинки», за що її порівнювали з Мерилін Монро.[7] У період з 1963 по 1965 роки вона випустила п'ять синглів, що увійшли до чарту «British Top 40», найбільшу популярність серед них отримала пісня «Secret Love». У 1963 році Кеті Кербі була названа «найкращою британською співачкою» за версією «New Musical Express».[16] До середини 1960-х рр. Кербі стала однією з найбільш помітних «зірок» місцевої естради, взявши участь у декількох телесеріалах компанії «BBC» та виступивши на гала-концерті «Royal Variety Performance».[15]

У 1965 році вона стає представницею Великої Британії на конкурсі пісні «Євробачення 1965»; на ньому вона виконує пісню «I Belong» і стає другою з результатом 26 балів.[6][17] Письменник та історик «Євробачення» Джон Кеннеді О'Коннор охарактеризував пісню Кербі, яка найбільш яскраво виражає музичні смаки того періоду.[18] Співачка на кілька очок поступилася Франс Галль, що представляла Люксембург з піснею «Poupée de cire, poupée de son» авторства відомого французького композитора Сержа Генсбура.

Після успіху пісні «I Belong» Кербі записує кілька синглів в період з 1965 по 1967 роки, але їх успіх виявляється значно меншим.[19] Вона продовжувала працювати на телебаченні; зокрема, в 1965 році вона записує заголовну композицію для телесеріалу «Adam Adamant Lives!»[20][21], а в 1974 році вона бере участь в британському телешоу «The Wheeltappers and Shunters Social Club TV».[16][22]

Починаючи з 1970-х рр. через безлад та нестабільність в особистому житті кар'єра Кербі почала занепадати. Кілька разів вона брала участь у телевізійних шоу та виступила на кількох концертах. 31 грудня 1976 року вона виконала свій хіт «Secret Love» на одній з передач телеканалу BBC1", присвяченій ювілею британської королеви Єлизавети II.

У грудні 1983 року Кеті Кербі дала свій останній концерт в Блекпулі, після чого назавжди завершила свою співочу кар'єру.[23]

Кеті померла 19 травня 2011 року, через кілька днів після її переїзду до Брінсворт-Гаус (лондонський будинок престарілих для колишніх представників шоу-бізнесу). За повідомленням на фан-сайті співачки, причиною смерті став серцевий напад[24], проте офіційного підтвердження цьому не було.

Пісня «Dance On» протягом трьох тижнів входила також до «Top 20» австралійського музичного чарту.[25]

Крім того, пісня «The Way of Love», записана співачкою в 1965 році, посіла 88 позицію в чарті Billboard Hot 100.[26] Згодом кавер-версія цієї пісні була записана співачкою Шер у 1971 році.[27]

• 16 Hits From Stars and Garters (1963)
• Let Me Sing and i'm Happy (1964)
• Make Someone Happy (1965)
• Best of Kathy Kirby (1967)
• My Thanks to You (1968)
• The World of Kathy Kirby (1970)