Кизима Андрій Іванович
Андрі́й Іва́нович Кизи́ма (нар. 22 серпня 1918 — пом. 16 квітня 1994) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, командир ескадрильї 943-го штурмового авіаційного полку 277-ї штурмової авіаційної дивізії 1-ї повітряної армії, старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1945).
Андрій Іванович Кизима | |
---|---|
| |
Народження |
22 серпня 1918 Рунівщина |
Смерть |
16 квітня 1994 (75 років) Санкт-Петербург |
Країна |
СРСР Росія |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | ВПС СРСР штурмова авіація |
Роки служби | 1939—1965 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник авіації |
Війни / битви |
радянсько-фінська війна німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Кизима Андрій Іванович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 22 серпня 1918 року в селі Рунівщині, нині Зачепилівського району Харківської області, в селянській родині. Українець. Закінчив 2 курси Харківського авіаційного технікуму у 1938 році і аероклуб. Працював токарем на турбогенераторному електромеханічному заводі.
До лав РСЧА призваний у грудні 1939 року. Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років. У 1942 році закінчив Ульяновську військову авіаційну школу пілотів і залишений при школі льотчиком-інструктором. На фронтах німецько-радянської війни — з лютого 1943 року. Воював на Ленінградському і 3-му Білоруському фронтах. У складі 943-го штурмового авіаційного полку сержант А. І. Кизима брав участь у прориві блокади Ленінграда, бойових діях на території країн Балтії та у Східній Пруссії. Член ВКП(б) з 1944 року.
До листопада 1944 року командир ескадрильї 943-го шап старший лейтенант А. І. Кизима на штурмовикові Іл-2 здійснив 131 бойовий виліт на штурмовку військових об'єктів і військ супротивника. У повітряних боях його екіпаж збив особисто 2 ворожих літаки, ще 14 літаків знищив на землі. Тричі був поранений.
після закінчення війни продовжив військову службу в лавах ВПС СРСР. У 1953 році закінчив Краснодарські курси удосконалення штурманів. Був заступником командира і командиром авіаційного полку, старшим штурманом Групи бойового управління Головного командного пункту Ленінградської особливої армії ППО.
У 1965 році полковник А. І. Кизима вийшов у запас. Мешкав у Санкт-Петербурзі, працював старшим інженером науково-дослідницького інституту. Помер 16 квітня 1994 року. Похований на північному кладовищі міста.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», старшому лейтенантові Кизимі Андрію Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7266).
Також нагороджений двома орденами Червоного Прапора (27.01.1944, 12.09.1944), орденом Суворова 3-го ступеня (29.06.1944), двома Вітчизняної війни 1-го ступеня (05.04.1944, 11.03.1985), двома орденами Червоної Зірки (16.07.1943, 26.10.1955) і медалями.
Посилання
- Кизима Андрій Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).