Кирилов (місто)

Кирилов (рос. Кириллов) — місто (з 1776) Росії, адміністративний центр Кириловського району Вологодської області.

Кирилов

Flag of Kirillovd Герб

Координати 59°52′ пн. ш. 38°23′ сх. д.

Країна  Росія[1]
Адмінодиниця Q21195507?[1]
Дата заснування 1397
Висота центру 120 м
Населення 7468 осіб (1 січня 2018)[2]
Телефонний код 81757
Поштовий індекс 161100, 161101
GeoNames 548478
Офіційний сайт kirportal.ru
Кирилов
Кирилов (Росія)
Кирило-Білозерський монастир взимку

Місто розташоване на північному і східному березі Сіверського озера за 129 км на північний захід від обласного центру і за 100 км від найближчої залізничної станції (Череповець).

Історія

У 1397 році з приходом на Сіверське озеро московського ченця Кирила було засновано поселення, яке виросло навколо створеного ним Кирило-Білозерського чоловічого монастиря[3].

У 1776 році поселення було проголошено повітовим містом Кириловим. До сімдесятих років XVIII століття воно стало вже досить великим населеним пунктом, що налічував 335 житлових будинків.

Кирилов був центром самого віддаленого північно-східного повіту Новгородської губернії. Площа Кирилівського повіту становила 13078,8 кв. верст, тобто була в 2,5 рази більше сучасного Кириловського району. Місто мало свій герб, затверджений 1781 року. Вигляд історичної частини Кирилова в значній мірі визначено планом, складеним Миколою Чечеріним і затвердженим Катериною II 1777 року. У тому ж році в мурі монастиря розміщується міська і повітова тюрма.

У 1785 році в місті було 3 кузні і 4 млини, 3 соляних і 2 винних магазини, 4 питних будинків; серед городян було 67 ремісників і 33 купця. Дерев'яний гостинний двір на Торговій площі налічував тоді понад 150 лавок. Необхідні для міста товари привозили з Ярославля, Вологди, Весьєгонська. Кирилівські купці торгували в Москві, Санкт-Петербурзі і поволзьких містах смолою і дьогтем.

За даними 1-й загального перепису населення Російської імперії 1897 року в Кирилові проживало 4306 осіб, налічувалося 746 житлових будинків, з них всього 20 кам'яних і полукаменних.

У 1924 році монастир був закритий і на його території було створено Кирило-Білозерський музей-заповідник.

У 1927 році Кирилов став районним центром Ленінградської, а з 1937 року — Вологодської області.

Населення

Населення — 7482 осіб (2017 рік).

Чисельність населення
1856 1897 1913 1931 1939 1959 1970 1989 2000 2010 2017 2020
2700 4300 4200 3500 5300 6055 6285 8817 8600 7710 7482 7491

Станом на 1 січня 2019 року по чисельності населення місто перебувало на 1011 місці з 1115 міст Російської Федерації.

Галерея
  • Загальний вигляд Кирилова з дзвіниці Казанської вежі. Фото С. М. Прокудіна-Горського, 1909 рік.
  • Готель «Русь».
  • Будівля казенного відомства, вул. Гагаріна, 129/3.
  • Будинок Сізьміна, вул. Гагаріна, 115.
  • Будинок Копєйкіна, вул. Гостінодворська, 14.
  • Вулиця Пролетарська, будинок 12.
  • Духовне училище.
  • Казанський собор.

Див.також

Примітки
  1. ЗКТМУ. 185/2016. Північно-Західний ФО
  2. 26. Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики.
  3. Малые Города России > Малые Города > Кириллов. www.towns.ru. Процитовано 17 березня 2020.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.