Кириченко Микола Карпович

Микола Карпович Кириченко (нар. 12 лютого 1923(19230212), село Петропавлівка, тепер Куп'янського району Харківської області — 12 серпня 1986, місто Одеса) — комуністичний діяч в Україні. Герой Соціалістичної Праці (22.12.1977). Депутат Верховної Ради СРСР 7—10-го скликань. Член ЦК КПУ в 1966—1986 р. Кандидат у члени ЦК КПРС в 1971—1977 р. Член ЦК КПРС в 1977—1986 р.

Микола Карпович Кириченко
Микола Карпович Кириченко
голова Виконкому Полтавської обласної Ради
1962 — 1963
Попередник Мужицький Олександр Михайлович
Наступник Оніпко Максим Данилович
1-й секретар Кіровоградського обласного комітету Компартії України
1963 — 1964
Попередник Мартинов Федір Гнатович
Наступник Дорошенко Петро Омелянович
голова Виконкому Кіровоградської обласної Ради
1964 — 1965
Попередник Кравченко Леонід Гаврилович
Наступник Кошевський Петро Сидорович
1-й секретар Кримського обласного комітету Компартії України
1967 — 1977
Попередник Лутак Іван Кіндратович
Наступник Макаренко Віктор Сергійович
1-й секретар Одеського обласного комітету Компартії України
1977 — 1983
Попередник Козир Павло Пантелійович
Наступник Ночовкін Анатолій Петрович
Народився 12 лютого 1923(1923-02-12)
село Петропавлівка, тепер Куп'янського району Харківської області
Помер 12 серпня 1986(1986-08-12) (63 роки)
місто Одеса
Похований Друге християнське кладовище Одеси
Відомий як політик
Громадянство УРСР,  СРСР
Національність українець
Освіта Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Політична партія Компартія України
Професія педагог
Нагороди

Біографія

Народився в селянській родині. Після закінчення в 1940 році середньої школи навчався в Куп'янському вчительському інституті Харківської області.

З 1941 по 1945 рік служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Закінчив військове училище, служив командиром санітарного взводу 282-го гвардійського стрілецького полку. Воював на Сталінградському, 2-му і 3-му Українському фронтах, був важко поранений.

Член ВКП(б) з 1944 року.

Після демобілізації з грудня 1945 року працював завідувачем партійного кабінету Абдулінського вузлового партійного комітету Чкаловської області РРФСР.

З 1946 року — інструктор, заступник завідувача відділу пропаганди і агітації Куп'янського міського комітету КП(б)У Харківської області.

У 1947—1949 роках — 1-й секретар Куп'янського міського комітету ЛКСМ України.

У 1949—1950 роках — 2-й секретар Харківського обласного комітету ЛКСМ України.

У 1950 році закінчив Харківський учительський інститут.

У 1950—1955 роках — 1-й секретар Харківського обласного комітету ЛКСМ України.

У 1955 році закінчив заочне відділення Харківського педагогічного інституту.

У березні 1955 — 10 лютого 1960 року — 2-й секретар ЦК ЛКСМУ.

5 лютого 1960—1961 року — секретар Полтавського обласного комітету КПУ. У 1961 — грудні 1962 року — 2-й секретар Полтавського обласного комітету КПУ.

17 грудня 1962 — 11 січня 1963 року — голова виконавчого комітету Полтавської обласної Ради депутатів трудящих.

11 січня — 9 травня 1963 року — голова виконавчого комітету Полтавської сільської обласної Ради депутатів трудящих.

9 квітня 1963 — 14 грудня 1964 року — 1-й секретар Кіровоградського сільського обласного комітету Компартії України.

15 грудня 1964 — березень 1965 року — голова виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих.

20 березня 1965 — 6 квітня 1967 року — 1-й секретар Кіровоградського обласного комітету КПУ.

5 квітні 1967 — 1 липня 1977 року — 1-й секретар Кримського обласного комітету КПУ.

30 червня 1977 — 12 жовтня 1983 року — 1-й секретар Одеського обласного комітету КПУ.

З жовтня 1983 року — персональний пенсіонер союзного значення у місті Одесі.

Похований на 2-му християнському кладовищі в Одесі.

Нагороди

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.