Киселівський Григорій Іванович

Киселі́вський Григо́рій Іва́нович (нар. 1776(1776), Київ, Київська губернія, Російська імперія — 1841, Київ, Київська губернія, Російська імперія) — останній київський війт у 1826–1834 роках, купець 2-ї гільдії, надвірний радник, бургомістр.

Григорій Іванович Киселівський
Григорій Іванович Киселівський
Війт Києва
1826 — 1834
Попередник Михайло Григоренко
Наступник посаду скасовано
Народився 1776
Київ, Київська губернія, Російська імперія
Помер 1841
Київ, Київська губернія, Російська імперія
Похований Щекавицьке кладовище
Відомий як Купецтво
Підданство Російська імперія
Професія купець 2-ї гільдії
Релігія православного віросповідання
Нагороди
Орден Святої Анни 3 ступеня
Підпис
Будинок Киселівського (вул. Григорія Сковороди, 9)

Біографія

Народився в Києві на Подолі в родині заможного купця. Батько Григорія — Іван (1745–1813), купець третьої гільдії — був київським бурмистром, і син пішов по його слідах, займаючи послідовно різні магістратські посади, аж поки сам не став бурмистром у 1815 році. Того ж року удостоєний золотої медалі за зразкове утримання кур'єрських коней на поштових станціях. Пошта взагалі була слабкістю Киселівського (яка, до того ж, давала чималий зиск), з 1828 року він утримував власним коштом київський поштовий двір. Робити це йому було, мабуть, неважко, бо загальна оцінка нерухомого майна Киселівського становила (на 1819 рік) 66 500 карбованців разом з вартістю крамниць у Гостиному дворі.

26 січня 1826 обраний війтом. З'їздивши на коронацію Миколи І, повернувся назад із ще однією медаллю, цього разу срібною. Останню нагороду — орден Святої Анни 3-го ступеня — заробив у 1832 році за «особливу діяльність, засвідчену начальством» (малася на увазі організація оборони міста під час польського повстання 1830–1831 років). Але того ж року його, незважаючи на «наполегливу працю», притягли до судової відповідальності у знаменитій «справі Кравченка».

Через два роки посаду війта було взагалі ліквідовано разом зі скасуванням Магдебурзького права.

Втім, як і більшість магістратських діячів, відбувся Киселівський легко, і в 1835 році заснував у Києві «Контору первоначального заведения дилижансов и транспортов», яка сполучала Київ диліжансами з Москвою та Петербургом.

На Подолі Киселівському належало кілька дворів, зокрема родова садиба з двоповерховим будинком (досі відомий як будинок Киселівського), а також великий, пізніше розібраний, будинок біля Воскресенської церкви (на його фундаменті збудовано будівлю палацу культури «Славутич»).

Похований на Щекавицькому кладовищі.

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.