Китопарнокопитні

Китопарнокопи́тні[1][2][3] (Cetartiodactyla) — клада ссавців, що відповідно до кладистичної класифікації класифікується як ряд, інколи надряд, і до якого відносяться представники двох традиційних рядів:

• Китоподібні (Cetacea) — кити, дельфіни
• Парнопалі (Artiodactyla) — свині, верблюди, бегемоти, жуйні.

? Китопарнокопиті
Реконструкція пакіцетуса, предка китоподібних
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Ссавці (Mammalia) Підклас: Звірі (Theria) Інфраклас: Плацентарні (Eutheria) Ряд: Китопарнокопитні (Cetartiodactyla)
Посилання
Вікісховище: Artiodactyla NCBI: 91561 Fossilworks: 71830

Водні китоподібні еволюціонували від наземних парнопалих у ранньому еоцені ≈ 55.8 Ma (бегемоти є найближчими живими родичами китів). Тому деякі сучасні систематики об'єднують таксони Cetacea і Artiodactyla під назвою Cetartiodactyla. Однак, частіше використовують інший підхід — включити як парнопалих наземних так і китоподібних до переглянутого таксона парнопалих (Artiodactyla). Групи наземних і водних парнопалих разом утворюють монофілетичний таксон. Китоподібні глибоко вкорінені всередині наземних парнопалих.

Ряд Artiodactyla поділяється на такі підряди:

• Tylopoda, у складі одна сучасна родина — верблюдові
• Suina, у складі дві сучасні родини — свиневі й таясові
• Ruminantia, у складі сучасні родини — оленцеві, вилорогові, жирафові, оленеві, бикові, кабаргові
• Whippomorpha, у складі сучасні родини — бегемотові, китові, смугачеві, цетотерієві, дельфінові, нарвалові, фоценові, когієві, кашалотові, дзьоборилові, платаністові, інієві, понтопорієві, байджієві

Родинні стосунки з іншими групами ссавців див. тут:

• Лавразіотерії