Київський велотрек

Перший київський велотрек «циклодром», розташовувався за адресою Бібіковський бульвар, № 77. На циклодромі 23 травня 1899 відбулися перші велосипедні гонки, які були організовані Київським товариством велосипедистів[4].

Другий київський велотрек з ініціативи киянина Івана Пилиповича Біленка був побудований в 1913 році і розташовувався у дворі між вулицями Фундуклеївською і Святославською.

Велотрек побудували на місці Афанасіївського яру, який засипали в кінці XIX століття. Джерельні, дощові і талі води впадали цим яром в долину річки Либідь. У центральній частині засипаного яру, в заплаві річки Либідь і був побудований велотрек[5].

Киянин Іван Пилипович Біленко звернувся в травні 1912 року в Губернське правління за дозволом на будівництво велосипедного треку та дерев'яного павільйону по вулиці Фундуклеївській, 58:

«Честь имею просить Губернское правление выдать мне разрешение на постройку велосипедного трека и при нем деревянного павильона в усадьбе № 58 по Фундуклеевской улице».

Дозвіл було отримано і від міського архітектора Олександра Кривошеєва і віце-губернатора. Резолюція свідчила:

«…разрешено И. Ф. Биленку устроить по представленному проекту, в г. Киеве, в усадьбе под № 58, по Фундуклеевской улице велосипедный трек с деревянным навесом, но с тем:
1) чтобы были устроены 2 пожарные крана;
2) чтобы провода электрического освещения были в медных трубках…;
3) чтобы по устройству трека и павильона было бы заявлено строительному отделению»[6].

Святкове відкриття відбулося в 1913 році та було присвячено 300-річчю Дому Романових.

Був організований прокат та ремонт велосипедів, мотоциклів та автомобілів. При треку розташовувався літній театр «Полярна зірка» з оркестром. Велотрек належав спортивному товариству «Авангард». Біля треку також було встановлено кінорубку, і кіно показували прямо на треку[7].

У 1939 році був проведений перший ремонт — земляне полотно замінили на асфальтне[7]. Проєктне завдання мало зауваження:

«…а) ограду и вход на велотрек со стороны ул. Ленина считать необходимым решить капитально;
б) трибуны оставить на восточной стороне, как предложено проектом, учитывая наличие готового места на откосе и невозможность прирезки территории за счет парка;
в) при дальнейшей разработке проекта особое внимание уделить проверке видимости на этих трибунах. Расположение приподнястей линии создает смены „места“ видимости, в особенности, на наиболее интересные места трека — виражи»[8]/

У результаті бойових дій під час Другої світової війни велотрек був сильно пошкоджений. Під час відбудови 1949 року асфальтове покриття замінили на бетонне[9][7].

У 1978-1980 роках, при підготовці до Олімпіади-1980, була проведена капітальна реконструкція об'єкту. Повністю замінене полотно треку — старе бетонне було демонтоване, а нове виготовили з дерева, для чого було використано 200 м³ сибірської модрини. В результаті реконструкції максимальна швидкість збільшилася до 85 км/год., окрім цього збільшили місткість трибун до 5000 глядачів.

1991 року була проведена заміна дерев'яного полотна, яке за 10 років під відкритим небом зносилося та зіпсувалося, на бетонне.

1998 року один з найстаріших велотреків Європи був визнаний пам'яткою історії та архітектури й отримав охоронний номер 336[10].

2006 року земельна ділянка під велотреком віддана під забудову[9].

27 серпня 2007 року Указом Міністерства Культури України № 983/0/16 київський велотрек був позбавлений статусу пам'ятки історії[11].

20 березня 2009 велотрек почали зносити в зв'язку з будівництвом житлового будинку поруч[12].

Виконувач обов'язків Голови КМДА А. К. Голубченко на прес-конференції в квітні 2009 року заявив[13]:

«Я можу вас запевнити, там знесуть велотрек, побудують підземний паркінг і зверху стане велотрек на місце, і працюватиме спортивна велосипедна школа. Ніякого іншого будівництва, окрім відновлення велотреку, там не буде».

Зовнішні зображення
	1. Перші змагання — Юрій Коновал на віражі, листопад 2014

Заняття на треку. Вересень 2017

2014 року велотрек почали відновлювати. Громадськість звернулась до мера міста Києва Віталія Кличка, який підтримав цю ініціативу. Була розібрана купа будівельного сміття, на велотреку відбулися перші пробні заїзди після 10 років простою. Почався процес відновлення зруйнованого віражу з бетону[14]. Фото Юрія Коновала на вцілілій ділянці віражу у листопаді 2014 року привернуло увагу до проблеми київського велотреку велоспільноти з усього світу[15][16].

2015 року Апеляційний господарський суд Києва підтримав рішення Господарського суду міста повернути велотрек у власність держави. 2016 року Кабінет міністрів України передав велотрек в управління місту для створення центру велоінфраструктури[9].

Відкриття велотреку двічі переносили — його не вдалося відкрити ні в травні, ні восени 2016 року через зауваження спортсменів щодо нерівностей покриття[17].

На завершальному етапі реконструкції полотно велотреку вкрили кількашаровим спортивним покриттям італійської компанії Mapei[18][19][20]. Над відновленим віражем встановлений великий екран для трансляції заїздів та інформації про перебіг змагань[21].

Урочисте відкриття відновленого велотреку відбулося 21 травня 2017 року[14]. Вартість реконструкції — 96 млн. гривень[9].

Восени 2017 року на базі відновленого велотреку почала діяти безкоштовна велошкола для дітей віком від 10-ти років. Заняття проводяться за спеціальностями трек і шосе[22].