Київські глаголичні листки

Київські глаголичні листки (Київські листки, Київський міссал) — разом із Фрейзінгенськими уривками, одна з найдавніших глаголичних пам'яток старослов'янської писемності. Текст датується другою половиною X сторіччя. «Листки» написано «великоморавською» редакцією старослов'янської мови.

Київські глаголичні листки
Назва на честь Київ
Мова староцерковнослов'янська мова

 Цей твір у Вікісховищі
«Київські глаголичні листки». Копія. Музей історії Києва

Містять опис католицького християнського обряду, разом з інструкцією проведення служби. Текст обряду написаний чорним чорнилом, інструкції — червоним. Від часу чорнило набуло коричневого відтінку.

«Київські глаголичні листки» зберігаються у картонній оправі (висота 15,2 см, ширина від корінця 11 см, корінець близько 0,7 см), обтягнутій високоякісним темно-зеленим сап'яном, на якому золотом витіснено орнамент. Зберігається в бібліотеці Української академії наук у м. Києві.

Київські листки писали дві людини, про що свідчить почерк і правопис, так перша сторінка різко відрізняється від інших і, ймовірно, написана пізніше.

Історія

Опис

«Листки» складаються з семи пергаментних аркушів. Шість із них скріплено у вигляді зошита, а сьомий зберігся окремо.

Вперше текст «Київських листків» було досліджено філологом і палеографом І. І. Срезневським. На першій сторінці записаний уривок з Апостольських читань. На решті сторінок записано зібрання західно-християнських мес міссал, перекладений з латинської мови.

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.