Кладовище Шампо в Монморансі

Кладовище у Монморансі (фр. Cimetière des Champeaux de Montmorency) цвинтар у передмісті Парижа. Монморансі розташований на відстані близько 16 км на північ від французької столиці.

Кладовище Шампо в Монморансі
Держава  Франція
Адміністративна одиниця Монморансі
Категорія людей, що тут поховані Категорія:Поховані на цвинтарі Монморансі
 Кладовище Шампо в Монморансі у Вікісховищі

Історія

Цвинтар виник на початку XVII століття. Складається з 2-х частин — так званого «Старого» цвинтаря, що є найбільшим польським цвинтарем у Франції, яке часто називають «Польським некрополем» або «Польським пантеоном», і «Нового», який іноді називається «цвинтар Гроле» (фр. Cimetière de Groslay), одного з найцікавіших російських некрополей оскільки в Монморансі знаходився Російський старечий будинок (фр. Foyer russe), який призначався головним чином для військових та їх родин.

В Старій частині цвинтаря, в основному, поховані представники польської великої еміграції, що послідувала після поразки Листопадового повстання 1830—1831 років[1][2]. У тому числі кілька тисяч офіцерів і солдатів-бунтівників, політиків, патріотів Польщі, які знайшли притулок у Європі, насамперед у Франції, іноді офіцери переселялися зі своїми сім'ями.

З 1843 року — місце щорічного паломництва (у травні-червні). Церемонія починається з жалобної меси на згадку про всіх поляків, які загинули у вигнанні, за якою слідує проповідь французькою мовою, виконання польського католицького гімну «пол. Boże, coś Polskę» — і хода містом, до цвинтарної церкви з покладанням вінків.

На Новому кладовищі є російська ділянка (приблизно 200 могил), але деякі могили знаходяться поза ним. Зважаючи на те, що поряд з небагатьма могилами 1950-х років. знаходяться поховання 1970—1980-х років, можна припустити, що сучасне поховання є третім шаром, а отже, могили офіцерів Імператорської та Білої армій вже безповоротно втрачено. Більшість могил 1973—1993 років (майже всі поховання — поодинокі); надгробки старечого будинку більш ніж скромні — дерев'яні православні хрести з дерев'яними табличками, на яких наклеєні паперові літери. Після закінчення терміну збереження могили поступово зносяться, місця віддаються під нові поховання (у межах російської ділянки кілька десятків могил знесені недавно). На цвинтарі є каплиця на згадку про російських воїнів, які брали участь в Першій світовій війні 1914—1918 років.

Відомі персоналії, поховані на цвинтарі в Монморансі

Скульптури та епітафія польським емігрантам, похованим на цвинтарі у Монморансі, роботи скульптора Ст. Олещинського
Могила Дельфіни Потоцької
  • Авакімов Іван Михайлович — Голова Головного правління Союзу російських військових інвалідів, учасник Білого руху, кавалер Ордену св. Володимира IV ступеня.
  • Жозеф Бабінскі — лікар-невропатолог. Член Паризької Академії наук.
  • Ольга Бознанська — художниця.
  • Александер Ват — письменник, поет, перекладач; один із творців польського футуризму.
  • Казимир Возницький — політик, публіцист, літератор, дипломат, колекціонер, меценат.
  • Ципріан Годебський — скульптор.
  • Антоній Горецький — поет, сатирик, байкар, учасник повстання 1830 року та Наполеонівських війн
  • Генрик Дембінський — генерал, один із ватажків польського повстання 1830 року.
  • Владислав Замойський — державний діяч, дипломат, учасник польського повстання у листопаді 1830 року.
  • Зіґмунт Качковський — письменник, поет.
  • Кароль Отто Князевич — воєначальник, дивізійний генерал, учасник Наполеонівських війн.
  • Кузнєцов Олександр Григорович — голова Об'єднання лейб-гренадерського Еріванського полку. Член Союзу Георгіївських кавалерів, Союзу російських військових інвалідів у Франції.
  • Маковський Тадеуш — художник.
  • Адам Міцкевич — поет, політичний публіцист, діяч польського національного руху (пізніше перепохований у Кракові).
  • Міцкевич Ціліна — дружина Адама Міцкевича.
  • Юліан Урсин Нємцевич — письменник, історик та громадський діяч.
  • Ципріан Каміль Норвід — поет, драматург, прозаїк, живописець (похований у спільній могилі).
  • Пілсудський Броніслав Йосипович — діяч революційного руху та етнограф; брат Юзефа Пілсудського.
  • Попов, Костянтин Сергійович Російський офіцер, Георгіївський кавалер, військовий історик, літератор, громадський діяч.
  • Олександер Ходзько — поет і сходознавець.
  • Шерментовський Юзеф — художник.
  • Янушкевич Євстафій — книговидавець, публіцист, один із керівників Польського повстання 1831 року.

Посилання

Примітки

  1. Великая польская эмиграция. Процитовано 19 вересня 2014.
  2. Dlaczego emigrację po powstaniu listopadowym nazywamy Wielką Emigracją?.[недоступне посилання]

Література

  • Cmentarz polski w Montmorency. / Red.: Jerzy Skowronek, Alicja Bochenek, Marek Cichowski, Krzysztof Filipow . - Panstwowy Instytut Wydawniczy, 1986.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.