Кларкеїт

Кларкеїт, кларкіт (рос. кларкеит, кларкит; англ. clarkeite; нім. Clarkeit m) — мінерал, оксигідрооксид урану групи кюриту.

Кларкеїт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула (Na,Ca,Pb)(UO₂)O(OH) * ₀-₁H₂O
Nickel-Strunz 10 4.GC.05
Ідентифікація
Сингонія Тригональна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь Франк Віглсворт Кларк[2]
Типова місцевість Penlandd[2]

Мінерал названий на честь Френка Віглесворта Кларка (1847—1931), колишнього головного хіміка Геологічної служби Сполучених Штатів.

Загальний опис

Хімічна формула:

  • 1. За К. Фреєм: (Na2,Ca, Pb)U2(O, OH)7. Домішки — К.
  • 2. За Є. Лазаренко: Na2,U2,O7. Домішки: К, Ca, Pb, Si, Mg та інш.

Утворює суцільні маси, Твердість 4-5. Густина 6,39. Блиск восковий. Колір темний, червонувато-коричневий. Риска жовтувато-коричнева. Злом раковистий. Прозорий. Рідкісний.

Зустрічається як продукт гідротермальних змін уранініту у Північній Кароліні (США), де асоціює з бекерелітом, гумітом, іантинітом і уранофаном.

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Ross C. S., Henderson E. P., Posnjak E. W. Clarkeite; a new uranium mineral // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1931. — Vol. 16, Iss. 5. — P. 213–220. — ISSN 0003-004X; 1945-3027

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кларкеїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Кларкеїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.