Клебанівка

Клеба́нівка — село в Україні, у Підволочиській селищній громаді. Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на сході району.

село Клебанівка
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада Підволочиська селищна громада
Облікова картка Клебанівка 
Основні дані
Засноване 1463
Населення 508
Територія 2.469 км²
Густота населення 205.75 осіб/км²
Поштовий індекс 47830
Телефонний код +380 3543
Географічні дані
Географічні координати 49°34′57″ пн. ш. 26°01′27″ сх. д.
Відстань до
районного центру		 15 км
Найближча залізнична станція Богданівка-Кам'янки
Відстань до
залізничної станції		 5 км
Місцева влада
Адреса ради 47830, с.Клебанівка, вул.Шевченка,8
Карта
Клебанівка
Клебанівка
Мапа

До 2015 року було центром сільської ради, якій підпорядковувалося село Шевченкове. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Підволочиської селищної громади.

Населення — 508 осіб (2001).

Історія

Перша писемна згадка — 1463.

У 1786 році містечко належало до Новосільської домінії,

від 1850 р. – до Збаразького повіту.

У період польського повстання 1830–1831 рр. на околиці Клебанівки у квітні 1831 р. кінний корпус ґенерала Дверницького здався австрійцям.[1]

Після скасування панщини (1848) Клебанівка втратила статус містечка.

Архівна світлина 1887-го року, зроблена в селі (Strój ludowy z gminy Klebanówka, powiat Zbaraż) спеціально для альбому, що показувати культурне розмаїття Східної Галичини. Альбом був виготовлений з нагоди візиту ерцгерцога Рудольфа до Тернополя та відвідання ним етнографічної виставки (1887).[2]

Землевласниками у селі були Адріан, Тадей та Ілля Федоровичі,[1] від 1917 р. до 1939 р. – ґрафи Тишкевичі.

Діяли «Просвіта», «Січ» й інші українські товариства.

Релігія

Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (1898, мурована). Юрисдикція: Тернопільсько-Зборівська архиєпархія Перші згадки про парафію знаходимо в XIX столітті. Так Шематизм за 1861 рік згадує про дерев'яну церкву Покрови. Кам'яний храм звели в селі 1898 року, тоді ж його і освятили. Будівельниками були майстри з Греції, а жертводавцями — родина графа Тадея Федоровича (дружина графа пожертвувала кошти на Іконостас). Художники також були спроваджені з Греції. Перша писемна згадка про саму парафію є в шематизмі за 1882 рік. Весь час парафія належала до Української Греко-Католицької Церкви, як і сам храм, яким громада постійно користувалася, крім періоду підпілля (1946—1990 роки), коли офіційно приналежність була до УПЦ. Священики, які служили на парафії — о. Йосиф Дроздовський (Шематизм за 1882 рік), о. І.Іванчук — до 1901 року, о. Теофіль Копистянський — до 1946 року. 1990 — о. Зеновій Гончарик, о. Михайло Придатко, 1994—2005 — о. Богдан Боднар. В 1934 році відбулася візитація єпископа Івана Бучка.

Сьогодні адміністратором парафії є о. І. Яворський, який отримав призначення з 2006 року.

Пам'ятки

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1982), встановлено меморіальну таблицю на честь перебування у селі Івана Франка (1992).

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Відомі люди

Народилися
  • Тадеуш Федорович (1907—2002) — польський католицький священник.
  • Руслан Голембйовський (23 січня 1981 — 28 листопада 2014) —український військовик, сапер інженерно-саперної роти 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве), похований 5 грудня у рідному селі.[3]
  • громадський діяч М. Коваль,
  • Мирослав Колодій — український релігійний діяч, священик УГКЦ.

Примітки
  1. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IV - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 15 листопада 2021.
  2. pauart.pl http://pauart.pl/app/artwork?id=55a945b10cf2c438d5213ee7 Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 15 листопада 2021.
  3. Голембйовський Руслан Михайлович // Книга пам'яті

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.