Клеванський замок
| Клеванський замок | |
|---|---|
 | |
|
50°44′32″ пн. ш. 25°58′00″ сх. д. | |
| Статус | невідомий |
| Країна |
 Україна |
| Розташування |
Рівненська область Рівненський район смт Клевань |
| Тип будівлі | замок |
| Засновник | Михайло Васильович Чорторийський |
| Будівництво | XV століття — XVII століття |
| Відомі мешканці | Чорторийські |
| Стан | руїни |
| Ідентифікатори й посилання | |
  Клеванський замок (Україна) | |
 | |
 Клеванський замок у Вікісховищі | |
Кле́ванський за́мок — залишки оборонної споруди зі збереженими віадуком, двома кам'яними вежами «Пунтоне» та корпусами колишнього духовного училища. Розташований у західній частині смт Клевань, що в Рівненському районі Рівненської області.
Історія
Відомості про первісну фортецю датовані 1475 роком. Саме село в письмових джерелах вперше згадано під 1458 роком як власність князя Михайла Чорторийського. Фортецю розташували на узвишші біля річки Стубли. У 1495 році його син князь Федір Чорторийський, луцький староста, добудував замок, оточив його міцними кам'яними стінами і глибоким ровом, який заповнювався водою Стубли. Тоді ж по кутам було зведено дві муровані вежі «пунтоне» — п'ятикутні в плані. Одна вежа захищала в'їзну браму, а інша — контролювала підступи до замку з боку річки. Обидві вежі відносно непогано збереглися, особливо східна. Товщина їх цегляних стін в деяких місцях досягала 3,8 м. Третя башта, що не збереглася до наших днів, була дерев'яною. Закінчилася побудова замку в 1561 році.
Збережено опис замку за 1605 рік. Головну захисну роль відігравала західна вежа, зміцнена кам'яним бастіоном. Східна вежа слугувала цейхгаузом (арсеналом). Замок швидко втрачав оборонну функцію і в 1632 р. споруду віддали єзуїтам, які влаштували тут свій колегіум. Ймовірно, вони й були господарями замку до кінця 18 ст. Отже, замок не був магнатською резиденцією з палацом, як Корецький замок.
Після першого поділу Речі Посполитої землі відійшли до Габсбурзької монархії (з 1804 року Австрійської імперії). За наказом імператора Йозефа ІІ у 1773 р. майно єзуїтів конфіскували. Після наступних поділів Речі Посполитої територія відійшла до Росії. На зламі 18—19 століть замок стояв пусткою.
У 1817 р. східний мур замку розібрали. Будівельні матеріали використали для побудови двох флігелів, призначених для польської гімназії.
У період 1817—1831 рр. використовувався як польська гімназія, яку царат ліквідував після польського національно-визвольного повстання. Повільне руйнування замкових споруд продовжилося під час трагічних подій 20 століття.
Забудова
Випадково збереглися:
- дві напівзруйновані вежі, краще збереглася східна,
- віадук (побудований з цегли) над ровом,
- будівлі колишнього духовного училища 2- та 3-поверхові, спрощеної провінційної архітектури. Дахи зруйновані. Будівлі стоять пусткою, руйнуються, ніяк не використовуються (станом на 2005 рік).
- фрагменти фортечних мурів.
Галерея
Міст-віадук 
В'їзд 
Панорама 
Двір 
Західне крило забудови з двору
Бібліографія
- Атаманенко В. Описи волинських маєтків князів Чорторийських XVI ст. // Минуле і сучасне Волині та Полісся. — Луцьк, 2010. — Вип. 37: Сторінки історії Камінь-Каширщини.
- Лесик О. Замки та монастирі України. — Львів, 1993.
- Стеллецкий Б. Клеванский замок: Историческая справка. — Киев, 1911. (рос.)
- Peters Stanisław (Równe). Węndrówka po zamkach-urzędach i pałacach szkołach Wołynia // Kurier Literacko-Naukowy. — 1936. — № 5. — S. 11. (пол.)
Посилання
- Замки і храми України, Клевань на сайті «Замки та храми України» Ірини Пустиннікової
- Володимир Ящук (м. Радивилів). Фотоальбоми і нариси, Клевань, фото 2009 р.
- Клеванський замок, репортаж телеканалу «Рівне 1» про проблеми збереження та відновлення пам'ятки архітектури національного значення