Клепачівський Костянтин Йосипович
Клепачівський Костянтин Йосипович (нар. 12(24) жовтня 1887, Хутір Волошиної-Долини, Хорольський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — пом. 14 травня 1979, Зайон, Іллінойс, США) — український фінансист, правник та громадський діяч, організатор та Директор Українського Державного банку УНР.
| Клепачівський Костянтин Йосипович | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Клепачівський Костянтин Йосипович |
| Народився |
12 жовтня 1888 Хутір Волошиної-Долини, Хорольський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер |
14 травня 1979 (90 років) Філадельфія, США |
| Поховання | Український православний цвинтар св. Андрія, Саут-Баунд-Брук, США |
| Громадянство |
 Російська імперія,  УНР,  Польща,  США |
| Національність | Українець |
| Діяльність | Фінансист |
| Відомий завдяки | Організатор Державного банку УНР |
| Alma mater | Петроградський університет |
| Посада | Директор Державного банку УНР |
| Конфесія | православний |
| Батько | Клепачівський Йосип |
| Мати | Єфросинія |
| Нагороди | Хрест на 60-ліття визвольної боротьби України |
Біографія
Народився на хуторі Волошиної-Долини, Хорольського повіту, Полтавської губернії (нині с. Новоіванівка Хорольського району Полтавської області України) у родині священика Йосипа Ілларіоновича Клепачівського та його дружини Єфросинії.
Коли йому виповнилося 8 років, родина перебралася до Лохвиці.
Навчався у Лубнах, потім у духовній семінарії в Житомирі, де був диригентом хору семінаристів. Разом з трьома товаришами пішов до управи семінарії в вимогою, «аби літургія в семінарії була лише українською мовою»[1]. Виключений із семінарії із «вовчим білетом». Завершив духовну освіту у Казані.
Вивчав право на юридичному факультеті Петроградського університету, після чого працював аплікатором у столичному Окружному суді. Невдовзі, дякуючи допомозі професора Михайла Туган-Барановського, отримав місце в інспекційному відділі Державного банку Російської імперії.
Був членом української студентської громади Петрограду.
У грудні 1917 року повернувся в Україну, до Києва, де почав працювати у фінансовій сфері, очолюваній Генеральним секретарем фінансів М. Туган-Барановським. Стає одним із перших працівників і фактично одним із організаторів Українського Державного банку.
Дружина його була із відомого роду Араксів. Мав доньку, Софію, що отримала вищу медичну освіту.
1945 року виїхав до Німеччини, де жив близько чотирьох років в Аугсбурзі (Баварія).
У жовтні 1949 переїхав до Філадельфії, США. Від 1967 року жив у містечку Зайон (англ. Zion), поблизу Чикаго.
Похований на Українському цвинтарі св. Андрія у містечку Саут-Баунд-Брук (округа Сомерсет, штат Нью-Джерсі, США).
Примітки
- Олександр Панченко. Слово про Клепачівських та Чопівських. Вони творили незалежну Україну. Архів оригіналу за 17 вересня 2013. Процитовано 17 вересня 2013.
Джерела та література
- М. Ф. Дмитрієнко, О.В Ясь. Клепачівський Костянтин Йосипович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 347. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- М. М. Ілляш. Клепачівський Костянтин Йосипович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Довідник з історії України. Видання в трьох томах. Том ІІ (К—П)./Укладений колективом авторів. За ред. І. Підкови та Р. Шуста.—К.: Генеза, 1995.— 440 с.
- Павло Гай-Нижник. Костянтин Клепачівський — останній директор Українського державного банку УНР
- Олександр Панченко. Слово про Клепачівських та Чопівських
- Михайло Андрусяк. Брати вогню. Документально-художні повісті.— С.74.[недоступне посилання з серпня 2019]