Клопотівці
Клопоті́вці — село в Україні, у Деражнянському районі Хмельницької області. Населення становить 225 осіб. Орган місцевого самоврядування — Клопотовецька сільська рада.
село Клопотівці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район/міськрада | Деражнянський | ||||
Рада | Клопотовецька сільська рада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1616 | ||||
Населення | 225 | ||||
Площа | 1,263 км² | ||||
Густота населення | 178,15 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 32232 | ||||
Телефонний код | +380 3856 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°11′58″ пн. ш. 27°50′12″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
328 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 32232, Хмельницька обл., Деражнянський р-н, с.Клопотівці, вул.Центральна,19 | ||||
Карта | |||||
Клопотівці | |||||
Клопотівці | |||||
Мапа | |||||
Символіка
Затверджена 13 лютого 2014р. рiшенням №3 сесії сільської ради. Автор - І.Д.Янушкевич.
Герб
Щит розтятий і напівперетятий. У першій лазуровій частині жінка-селянка з натуральним обличчям у золотому старовинному українському вбранні з вишитим орнаментом на рукавах та головним вбранням-наміткою тримає в руках срібне полотно. Над жінкою золоте сяюче шістнадцятипроменеве сонце. У другій червоній частині золотий глиняний глечик, охоплений полум’ям. У третій зеленій частині срібна вівця. Щит обрамований золотим декоративним картушем i увiнчаний золотою сiльською короною. Картуш знизу обрамлений зеленими березовими гілками з золотими сережками, перевитими срібною стрічкою з лазуровим написом "КЛОПОТІВЦІ".
Прапор
Квадратне полотнище розділене вертикально в співвідношенні 1:2. На синій древковій смузі вгорі жовте сяюче шістнадцятипроменеве сонце. Вільна розділена горизонтально на червону, білу і червону смуги в співвідношенні 1:2:9. На білій смузі червоний український візерунок, на нижній червоній два жовтих глечики, притулених один до одного.
Посилання
- Погода в селі Клопотівці
- Kłopotowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 189. (пол.)