Ключковська Ярина Юріївна

Ярина Юріївна Ключковська (нар. 24 жовтня 1975(19751024), Львів) — українська фахівчиня з комунікацій, медіатренер, нині — викладачка Львівської бізнес-школи[1]. Спеціалізується на стратегічних комунікаціях, комунікації змін, кризовій та державних комунікаціях.

Ключковська Ярина Юріївна
Народилася 24 жовтня 1975(1975-10-24) (46 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність політична діячка
Alma mater Національний університет «Києво-Могилянська академія» і Університет штату в Сан-Хосе
Заклад Львівська бізнес-школа УКУ і Майкрософт Україна
Партія Голос
Батько Ключковський Юрій Богданович
Мати Ключковська Ірина Михайлівна

Кандидат у народні депутати від партії «Голос» на парламентських виборах 2019 року, № 32 у списку[2].

Життєпис

Народилася 24 жовтня 1975 року у Львові в родині науковців. Мати Ірина Ключковська — очільниця Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка». Батько — політик і юрист Юрій Ключковський.

Закінчила львівську середню школу № 37 з поглибленим вивченням французької мови. Була призером всеукраїнських олімпіад з української мови та літератури та дійсним членом Малої академії наук.

У Києво-Могилянській академії отримала ступінь бакалавра культури у 1996 році та ступінь магістра культурології у 1998 році[3]. Спеціалізувалась на порівняльному літературознавстві — компаративістиці. Однією з перших в Україні отримала профільну освіту у сфері масових комунікацій, здобувши стипендію Edmund S. Muskie для навчання у США.

У 2000 році здобула ступінь магістра наук в Університеті штату Каліфорнія в Сан-Хосе.

Після навчання у Сполучених Штатах повернулася в Україну, де працювала у сфері зв'язків з громадськістю та стратегічних комунікацій у низці міжнародних компаній та агентств. Вона також консультувала десятки керівників компаній та чиновників високого рангу з комунікацій.

Мешкає у Києві. Має сина Дмитра (нар. у 2001 році).

Професійна діяльність

Почала свою професійну діяльність у 1995 році ще студенткою, з посади помічника в PR-агентстві Romyr & Associates, де «доросла» до директора з обслуговування клієнтів.

Протягом року працювала у Benjamin Group/BSMG Worldwide (зараз — Weber Shandwick), провідній PR-агенції у Кремнієвій Долині, США.

Більшу частину своєї кар'єри вона провела, очолюючи комунікаційні підрозділи великих міжнародних компаній, у тому числі, Metro Cash & Carry Ukraine, UMC (тепер — МТС Україна), Майкрософт Україна[4], Group DF. Працювала незалежним консультантом з комунікацій, заснувала спільно з зарубіжними партнерами агенцію Nords PR Ukraine, а потім — агенцію Grou[5] у рамках комунікаційного холдингу AGAMA.

Як незалежний консультант, співпрацювала з низкою громадських організацій та комерційних підприємств.

Після Революції гідності співпрацювала з міжнародними організаціями, які фінансували проведення реформ. Була позаштатним радником Міністра доходів і зборів Ігоря Білоуса[6], Міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса та Міністра фінансів Оксани Маркарової.

У 2011 році журнал Media Marketing Review назвав її одним із 10 найкращих PR-директорів України[7].

Освітня та громадська діяльність

Була одним із засновників UAPR (Української Асоціації зі зв´язків з громадськістю) та очолювала її правління у 2007—2008 роках.

У 2014 році Ярина долучилася до створення і запуску Українського кризового медіа-центру.

Є автором понад десятка навчальних програм з комунікацій для фахівців та керівників організацій. Викладала у проекті Growth in PR міжнародної студентської організації AIESEC[8]. З 2001-го року Ключковська викладає комунікації  у провідних бізнес-школах України, і зараз є викладачем Львівської бізнес-школи та Школи управління Українського католицького університету.

Співавторка навчального кейсу про створення в Україні суспільного мовлення, який викладається на програмі Френсіса Фукуями Leadership Academy for Development у Стенфордському університеті[9].

Входить до Наглядової ради Центру економічної стратегії[10] та Опікунської ради Пласту[11].

Примітки
  1. Ярина Ключковська| Викладачі LvBS. Львівська бізнес-школа УКУ (Українською). Процитовано 28.05.2019.
  2. Центральна виборча комісія
  3. 28 червня Могилянка святкуватиме Конвокацію – урочисте закінчення навчального року. Вебсайт Києво-Могилянської академії (Українською). Процитовано 28.05.2019.
  4. Рощупкіна, Вікторія (31.03.2011). Ярина Ключковська, директор з корпоративних комунікацій «Майкрософт Україна»: «Кожна компанія має той PR, на який заслуговує». Sostav.ua (Українською). Процитовано 28.05.2019.
  5. Ярына Ключковская, GROU: клиенты видят нас как trusted advisor. Mmr.ua (Російською). 05.03.2015. Процитовано 28.05.2019.
  6. #panamapapers. Образ українського Черчіля розсипається. Mmr.ua (Українською). 04.04.2016. Процитовано 28.05.2019.
  7. MMR определил 10 лучших PR-директоров Украины. Delo.ua (Російською). 31.08.2011. Процитовано 28.05.2019.
  8. Стартовал образовательный проект "Growth in PR.PR Ukraine". Sostav.ua (Російською). 05.03.2010. Процитовано 28.05.2019.
  9. Фукуяма викладає кейс українського суспільного у Стенфордському унверситеті. Укрінформ (Українською). 03.08.2017. Процитовано 28.05.2019.
  10. Наглядова рада Центру економічної стратегії. Вебсайт Центру економічної стратегії (Українською). Процитовано 28.05.2019.
  11. Опікунська рада Пласту. Вебсайт Пласту (Українською). Процитовано 28.05.2019.

Інтерв'ю та публікації

«Порошенко досі має власницьке розуміння мас-медіа — Ярина Ключковська» (22.03. 2019);

«24 секунди на реакцію. Ярина Ключковська про грамотні піар-комунікації в сучасному світі» (17.07.2018);

«Спецоперація щодо журналіста Бабченка не додасть довіри СБУ — експертка з комунікацій» (31.04. 2018);

«Ярина Ключковська: Кризова комунікація — це про емоції» (29.06.2017);

«Ярина Ключковська: комунікації медіа та держави» (01.09.2015);

«Україна незрозуміла для світу, бо в державі немає інформаційної політики, — Ключковська» (18.11.2014);

«Ярина Ключковська, директор з корпоративних комунікацій „Майкрософт Україна“: „Кожна компанія має той PR, на який заслуговує“» (31.03.2011).

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.