Френсіс Фукуяма

Фре́нсіс Фукуя́ма (англ. Francis Fukuyama; 27 жовтня 1952, Чикаго, США) американський філософ, політичний економіст і публіцист японського походження. Професор Стенфордського університету.

Френсіс Фукуяма
Yoshihiro Francis Fukuyama
Френсіс Фукуяма в 2005 році
Ім'я при народженні англ. Yoshihiro Francis Fukuyama
Народився 27 жовтня 1952(1952-10-27) (69 років)
Чикаго, США
Громадянство  США
Діяльність філософ, письменник, політичний діяч, громадський діяч, економіст
Сфера роботи філософія і економіка
Alma mater Гарвардський університет, Університет Корнелла, Kansai Universityd і State College Area High Schoold
Мова творів англійська
Напрямок міжнародна політика
Magnum opus The End of History and the Last Man
Батько Yoshio Fukuyamad
Нагороди

Democracy Service Medald

Премія Югана Шютте в політичних наукахd

Сайт: fukuyama.stanford.edu

 Френсіс Фукуяма у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Наукова і політична діяльність

Отримав ступінь бакалавра в Корнельському університеті (штат Нью-Йорк), ступінь доктора філософії — в Гарварді.

В 19791980, 19831989 і 19951996 працював у департаменті політології RAND Corporation.

В 19811982 рр. і в 1989 р. був членом Ради з планування політики Держдепартаменту США, спеціалізувався на питаннях Близького Сходу, потім Європи.

В 19811982 рр. входив до складу американської делегації на єгипетсько-ізраїльських переговорах з питань палестинської автономії.

В 19962000 обіймав посаду професора державної політики в Школі Державної Політики Університету Джорджа Месона (Вашингтон).

В 20012005 — член президентської ради США з біоетики (з питань клонування).

У 2005 році увійшов до Списку глобальних інтелектуалів світу.

Френсіс Фукуяма і Україна

Френсіс Фукуяма досить уважно стежить за подіями в Україні ще з часів Помаранчевої революції. У вересні 2013 року, за два місяці до Євромайдана, він був у Києві і під час однієї зі своїх лекцій з глибоким розчаруванням говорив про провал демократичних перетворень в Україні, наслідком яких стало президентство Віктора Януковича. «Українці один раз вже здивували світ своїм прагненням змін в 2004 році, а коли трапився провал, вони здивували світ ще раз в 2014 році. В цьому сенсі, це величезний потенціал, який тепер потрібно направити на те, щоб змусити чиновників і політиків працювати як єдина політична система» (з інтерв'ю Мустафі Найєму). В серпні 2014 року, після Революції гідності, відзначив: «В першу чергу, я був вражений тим, що громадянське суспільство в Україні не здалось після провалу Помаранчевої революції. Ви зберегли і посилили свою здатність до самоорганізації і наданню тиску на владу. Люди в країні не втратили прагнення до кращої влади»[1].

У серпні 2016 відвідав Львів, де виступив із публічною лекцією[2].

Див. також

Кінець історії та остання людина — перша фундаментальна робота Френсіса Фукуями, що зробила його популярним.

Книги

  • The End of History and the Last Man, 1992 р.
  • Trust: The Social Virtues and the Creation of Prosperity, 1995 р
  • The Great Disruption: Human Nature and the Reconstitution of Social Order, 1999 р.
  • Our Posthuman Future: Consequences of the Biotechnology Revolution, 2002 р.
  • State-Building: Governance and World Order in the 21st Century, 2004 р.
  • America at the Crossroads: Democracy, Power, and the Neoconservative Legacy, 2006.
  • After the Neo Cons: Where the Right went Wrong, 2006
  • The Origins of Political Order: From Prehuman Times to the French Revolution, 2011 р.
  • Political Order and Political Decay: From the Industrial Revolution to the Globalization of Democracy, 2015 р.
  • Identity: The Demand for Dignity and the Politics of Resentment, New York: Farrar, Straus and Giroux. 2018.

Переклади українською

  • Витоки політичного порядку. Від прадавніх часів до Французької революції. «Наш Формат», 2019.
  • Політичний порядок і політичний занепад. Від промислової революції до глобалізації демократії. «Наш Формат», 2019.
  • Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості. «Наш Формат», 2020.

Примітки

Література

  • Ю. Левенець. Фукуяма Френсіс // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.755 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.