Клічкінський хребет

Клічкінскій хребет гірський хребет в південно-східній частині Забайкальського краю Росії, по обидва боки від долини річки Урулюнгуй в її середній течії.

Клічкінський хребет
Країна Росія
Період Палеозой
Довжина 220 км
Ширина 15—50 км
Найвища точка
 - висота 1252 м

Клічкінський хребет

Протяжність хребта досягає 220 км при ширині від 15 до 50 км. Переважаючі висоти становлять від 900 до 1000 м, максимальна — 1252 м. По південно-східній частині хребта проходить частина кордону між безстічним і тихоокеанським басейнами стоку річок Забайкальського краю.

Хребет складений головним чином вапняками і пісковиками, що прорвані місцями тілами гранітоїдів, з якими пов'язані родовища поліметалів, вольфраму, слюди і баритів. У рельєфі переважають низькогір'я і середньогір'я, які розчленовані долинами постійних і тимчасових водотоків. Переважають куполоподібні вершини. Велика частина схилів зайнята пижмовими степами (частково розораними) на чорноземних ґрунтах, що глибоко промерзають. На північних схилах місцями зустрічаються березняки.

Топографічні карти

  • Аркуш карти M-50-XII Нерчинский Завод. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
  • Аркуш карти M-50-XI Калга. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
  • Аркуш карти M-50-XVI Кличка. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.

Джерела

  • Кличкинский хребет (рус.). ez.chita.ru. Проект «Энциклопедия Забайкалья». Дата звернення 19 січня 2019. Архівовано 24 вересня 2018 року.
  • Кличкинский хребет // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.