Книш

Книш, книші́ — житній, рідше пшеничний хліб з борошна тонкого помелу. З готового розчинного тіста зліплювали кругленьку паляничку і, вмочивши в олію ложку, надрізали нею по краю хлібини. Одержані «пелюстки» (п'ять чи сім) витягували, загинали до середини хлібини й притискали ложкою. Іноді замість ложки брали маленьку чарочку, вмочували її вінця в олію й відтискали п'ять-сім печаток, щоб олія затрималася у борозенках. Під «пелюстками» книші зрідка начиняли смаженою на олії цибулею. У м'ясоїд свіжі книші їли із смаженим салом. Книшем на Західній Україні називали пиріг, начинений гречаною кашею та вареною картоплею.

Класичний книш

Готували цю страву переважно на свята, які випадали у піст (Святий вечір, Благовіщення), на поминки, проводи. (Над поминки, які справляв Еней своєму батькові у поемі Котляревського «Енеїда»: «Зробити поминки я хочу, Поставити обід старцям — … І зараз миттю всі пустились Горілку, м'ясо куповать, Хліб, бублики, книші вродились, Пійшли посуди добувать; І коливо з куті зробили, Сити із меду наситили…»). Книшами обдаровували колядників, з ними відвідували родичів і кумів на різдвяні свята, їх носили діти своїм бабам-повитухам. Нині книші готують зрідка, переважно на Поліссі.

Джерела
  • Книші // Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. 2-е вид. А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. — К.: Либідь, 1994. — С. 89. — 256 с. — ISBN 5-325-00592-8
  • «А ми вас книші, поважаємо…»; Обрядовий хліб; Внесення дідуха; Різдвяна зірка; Несення вечері; Меню до святої вечері // Вербенець О., Манько В. / Обряди і страви Святого вечора. — Львів «Свічадо» 2008. — С. 72—75; 33; 39—42; 45; 159; 161.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.