Ковалик Володимир Михайлович

Ковалик Володимир Михайлович (10 квітня 1921, Чикаго — 5 вересня 2017, там само) — український поет і громадський діяч. Член Національної Спілки письменників України (з 1999), Асоціації українських письменників(2000), Міжнародної спілки поетів США, Міжнародної Асоціації Письменників Баталістів і Мариністів, почесний академік Малої академії літератури і журналістики, заступник ректора МАЛіЖ, нині Міжнародної академії з питань взаємодії діаспори США та України, Герой Козацтва України, почесний президент Міжнародного фестивалю для дітей та юнацтва "Рекітське сузір'я".

Ковалик Володимир Михайлович
Народився 10 квітня 1921(1921-04-10)
Чикаго
Помер 5 вересня 2017(2017-09-05) (96 років)
Чикаго
Країна  США
Національність українець
Діяльність поет
Знання мов англійська
українська

Біографія

Народився 10 квітня 1921 року у місті Чикаго (США) в родині емігрантів із села Дроздовичі, поблизу українського міста Перемишль. У 1935 році повернувся разом із батьками на Батьківщину, у село Дроздовичі, закінчив гімназію в Перемишлі. У роки Другої світової війни брав участь у боротьбі УПА. У 1947 році був заарештований до десяти років каторги та десяти років заслання, перебував разом із митрополитом Йосипом Сліпим у таборах Мордовії. У 1967 році був звільнений, мешкав у селі Підгірне Львівської області, потім, як громадянин США, повернувся до Чикаго (1992). Писав українською та англійською мовами.

Родина

Дружина
  • Емілія Ковалик

Діти
  • Ольга Гриців (1957)
  • Ярослав Ковалик (1961)

Громадська робота
На фестивалі «Рекітське сузір'я». Зліва направо — члени Національної спілки письменників України Василь Кохан, Володимир Ковалик, Петро Скунць, Андрій Дурунда та Володимир Фединишинець

Володимр Ковалик є почесним президентом Міжнародного фестивалю "Рекітське сузір'я"[1].

Твори

Видання
  • «Щем пройдених доріг» (Львів: 1996)
  • «Beneath Chiсago Skies» (Chicago: 1997)
  • «Не зречусь ніколи» (Львів: Престиж Інформ, 1999)
  • «Голгофа Митрополита Йосифа Сліпого» (Львів: Астрон, 2000)
  • «Що болем залягло у серці» (Львів: Плай, 2001)
  • «Де поруч явора могила» (Львів: Тріада плюс, 2002)
  • «Повстанський будень» (Львів: 2002)
  • «Different Sights of Memory» (Львів: Ромус-Поліграф, 2003)
  • «Заховатись од долі не судилось» (Львів: Компанія "Манускрипт", 2003)
  • «Калиновий монолог» (Львів: Опілля 2004)
  • «Над вічністю буття — крилатий птах…» (Львів: 2005)
  • «Перстень з тризубом» (Львів: 2006)
  • «My Emily» (Львів: 2006)
  • «Сонети» (Львів-Чикаго: 2007)
  • «Двох вісімок буття. Сонет буття — поезії скрижалі» (Львів-Чикаго: 2009)
  • «Любов і хрест - тернові квіти...» (Львів: Компанія «Манускрипт», 2012)
  • «Вічний свободи плин - з любо'ю до життя» (Львів: Компанія «Манускрипт», 2015)

Нагороди та почесні відзнаки
  • Почесна нагорода за успіхи в англійській поезії м. Орландо, США (березень, 2003)[2].
  • Нагороджено медаллю «За відданість Україні» (2007)[2].
  • Диплом II ступеня XVIІ конкурсу ім. М.Утриска за книгу «Любов і хрест - тернові квіти...» (2013)[3].
  • Нагороджений Почесним знаком «За сумлінну роботу» начальником Генерального штабу — Головнокомандувачем Збройних Сил України[4].
  • Почесний житель села Рекіти.[5]

Посилання

Примітки
  1. Керівництво МАЛіЖу (українською).
  2. Ковалик, Володимр (2009). Двох вісімок буття. Сонет буття - поезії скрижалі (українською). вставка кольорових ілюстрацій (246-247 с.).
  3. Бончук, Віра (31.08.2013). ОПРИЛЮДНЕНО ПІДСУМКИ XVII БОЙКІВСЬКОГО ЛІТЕРАТУРНО-КРАЄЗНАВЧОГО КОНКУРСУ ІМЕНІ МИРОНА УТРИСКА. http://turka-ua.net/ (українська). Архів оригіналу за 10.10.2016.
  4. Ковалик, Володимир (2007). Сонети (українською). 4 с. обкладинки.
  5. Рекіти. https://uk.wikipedia.org/ (українською).

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.