Ковалко Михайло Петрович

Ковалко Михайло Петрович (24 вересня 1944 с. Лівчиці, Городоцького району, Львівської області 24 травня 2012, Київ) народний депутат України II і III скликань, доктор технічних наук, віце-президент Української нафтогазової академії), член спостережної ради НАК «Нафтогаз України», професор КПІ.

Ковалко Михайло Петрович
Народився 24 вересня 1944(1944-09-24)
с. Лівчиці, Городоцького району, Львівської області
Помер 24 травня 2012(2012-05-24) (67 років)
м. Київ
Громадянство  СРСР
 Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Івано-Франківський інститут нафти і газу
Членство Верховна Рада України III скликання
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України[2]
Партія незалежний політик
У шлюбі з Таїсія Веніамінівна
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Святого Станіслава
Медаль «За трудову доблесть»

Народний депутат України
Народний депутат України 2-го скликання
безпартійний квітень 1994 квітень 1998
Народний депутат України
Народний депутат України 3-го скликання
НДП березень 1998 квітень 2002

Біографія

Ковалко Михайло народився 24 вересня 1944 року в с. Лівчиці Городоцького району на Львівщині в багатодітній селянській родині Петра Павловича (1925—1966) — механізатора, бригадира тракторної бриґади колгоспу, та Марії Петрівни (1923) — колгоспниці.

Освіта

Після закінчення семирічки професійну освіту здобув у Дрогобицький нафтовий технікум (1962).

Закінчив Івано-Франківський інститут нафти і газу, нафтогазопромисловий факультет (1967⁣ — ⁣1972). Працюючи на посаді першого заступника генерального директора всесоюзного об'єднання «Укргазпром», паралельно навчається в Академії народного господарства при Раді Міністрів СРСР, яку закінчує у 1990 році.

Кар'єра

З 1962 — оператор, технік-лаборант, технік-геолог Шебелинського газопромислового управління.

1963-1966 роки — служба в Збройних Силах СРСР.

Працював оператором у Стрийському газопромисловому управлінні (1967-1972).

З 1972 по 1977 роки — оператор, заступник начальника Шебелинське газопромислового управління. У 1977-1987 роках — головний інженер, начачальник Полтавського газопромислового управління. У 1987 — головний інженер, а у 1988 році Михайло Ковалко призначається на посаду першого заступника генерального директора всесоюзного об'єднання «Укргазпром».

Листопад 1992- грудень 1994 — Голова Державного комітету України з нафти і газу.

Народний депутат України 2 скликання з квітня 1994 року (2-й тур), Гадяцький виборчий округ № 325[3]. Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку. Член депутатської групи «Конституційний центр».

Був головою Державного комітету України з енергозбереження у липні 1996 — травні 1997.

Член Політради НДП лютий 1996 — грудень 2002.

Голова Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України у 19971998 роках.

Народний депутат України 3 скликання, березень 1998-квітень 2002, виборчий округ № 65 (Житомирська область: м. Бердичів та Бердичівський район, Андрушівський район, Попільнянський район та Ружинський райони)., від блоку політичних партій «За єдину Україну!»[4]. У парламенті Михайло Ковалко з 1998 по 2000 рік очолював Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Президент Української нафтогазової академії з березня 2000 року.

Голова спостережної ради НАК Нафтогаз України 2000-2003 роках.

Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 18 травня 2000 року № 291 Ковалку Михайлу Петровичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Бердичева».

Михайло Ковалко створив Державний комітет нафти і газу, співавтор закону України «Про нафту і газ», Комплексної державної програми з енергозбереження і Національної програми «Нафта і газ України до 2010 року».

Михайло Ковалко є автором проекту першого в Україні гендерного закону, який пройшов експертну оцінку Європейського союзу, присвяченого проблемам соціальної рівності чоловіків і жінок у всіх життєвих сферах. За його ініціативи була створена Міжнародна «Школа Рівних Можливостей» яка успішно діє вже 15 років і готує спеціалістів з гендерної політики.

Заснував Житомирську коаліцію із запобігання і подолання насильства, з метою координації зусиль громадських організацій і державних органів, спрямованих на вироблення та відпрацювання реальних механізмів запобігання насильства в усіх його проявах і застосування цих механізмів на практиці, на розробку та впровадження системного підходу до вирішення цієї проблеми.

Очолював започаткований ним Міжнародний фонд розвитку інтелектуальних та природних ресурсів, що підтримує ряд комплексних програм і проектів, розгорнутих по всій Україні — економічних, правових, культурних тощо.

Михайло Ковалко автор понад 60-ти публікацій в наукових журналах, спеціальних монографій та редактор і автор численних наукових досліджень, книг із проблем енергозбереження, становлення паливно-енергетичного комплексу України. У 1983 році захистив кандидатську, а у 1999 — докторську дисертації.

Сім'я

Дружина Ковалко Таїсія Веніамінівна (1950) — вчитель, перекладач «ВНІПІТРАНСГАЗ».

Син Ковалко Олександр Михайлович (1970) — гірничий інженер, юрист, заступник голови правління ВАТ «Нафтогаз України».

Дочка Ковалко Катерина Михайлівна (1975) — економіст, менеджер компанії PricewaterhouseCoopers (PwC)

Творчість

Крім наукової та педагогічної праці Михайло Ковалко має ще одне уподобання — поезію. Ним видано декілька поетичних збірок[5][6]. Свою синівську любов до України Михайло Петрович висловив у вірші «Україна», який став чудовою піснею у виконанні народного артиста України Дмитра Гнатюка:

Будь щасливою, стань багатою,
І весь світ тебе величатиме.
Я всі сили віддам, все для тебе зроблю,
Бо я ніжно тебе люблю!

Пам'ять

Пам'ять про Михайла Ковалка вшанували відкриттям меморіальної дошки в Києві.

20 грудня 2013 року, біля входу в головний корпус ІФНТУНГ була урочисто відкрита пам'ятна дошка на честь Михайла Ковалка[7].

Звання

Нагороди


Творчий доробок

Ковалко М.П. Дивлюсь на світ безмежний = Дивлюсь на світ безмежний / Михайло Ковалко. — Київ : Криниця, 2001. — 96с с. — (Поетичні сторінки) — ISBN 966-7575-31-4.

Див. також

Школа Рівних Можливостей

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.