Ковальов Андрій Васильович

Під час своєї кар'єри брав участь у фіналах командного чемпіонату СРСР, а також у півфіналах особистого чемпіонату СРСР. Неодноразово брав участь у чемпіонатах Білоруської РСР і Білорусі, ставши чемпіоном 2000 року. Починаючи з 1992 року належить до основних гравців збірної країни. Взяв участь у чотирьох шахових олімпіадах (1994, 2000, 2002, 2004) і в чотирьох командних чемпіонатах Європи (1992, 1999, 2001, 2003)[1].

Досягнув низки успіхів у міжнародних турнірах, перемігши або поділивши 1-ші місця, зокрема, в таких містах, як:

• Росток – двічі (1987, разом з Рустемом Даутовим і 1989, одноосібно),
• Кельн (1990/91),
• Мюнхен (1991/92, разом з Борисом Альтерманом і Ральфом Лау),
• Альтенштайг (1992, разом з Петром Габою і Сергієм Кишньовим),
• Рови (1999, турнір Jantar Bałtyku)[2],
• Римаржов (1999, разом з Леонідом Тоцьким),
• Татжанська Ломниця (1999, разом із зокрема, Мікулашем Маником),
• Алушта – чотири рази (2000 і 2004, одноосібно, 2004, разом з Расулом Ібрагімовим і 2007, разом з Адамом Турхаєвим),
• Рожнов-під-Радгощем (2002, разом з В'ячеславом Дидишком),
• Новий Биджов (2002),
• Рови (2003, турнір Jantar Bałtyku, разом з Юрієм Зезюлькіним),
• Карвіна – двічі (2003, 2006),
• Серпухов (2004 – двічі),
• Пардубице (2005),
• Августів (2008),
• Дрезден (2009, разом з Торніке Санікідзе).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 1992 року, досягнувши 2580 очок (цей результат повторив ще раз 1 січня 2002 року)[3] ділив тоді 66-70-те місце в світовому рейтинг-листі ФІДЕ (займаючи одночасно 2-ге місце – позаду Бориса Гельфанда серед білоруських шахістів)[4].

• ChessBase Megabase 2008

• Особова картка Андрія Ковальова на сайті ФІДЕ
• Партії Андрія Ковальова в базі Chessgames
• Особова картка Андрія Ковальова на сайті 365chess.com
• Виступи на шахових олімпіадах
• Виступи на командних чемпіонатах Європи